Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Gorod.dp.ua » Історія міста

ІСТОРІЯ МІСТА

Дніпропетровськ - Дніпро. СРСР - Україна

Град Петра і місто Петрова


Архітектора Олега Петрова я дозволю собі назвати дніпропетровським Ле Корбюзьє. Він і справді був на нього схожий, в усякому разі, так він сам вважав. Але більша подібність була не у зовнішніх проявах. Адже великий француз ставив залізобетонні плити на «вертикальні стійки-колони», стандартизував і здешевлював технологію. І Петров освоював типове будівництво, створюючи з панелей свої шедеври

Іван Езау — німецький голова Катеринослава


Іван Езау був обраний міським головою в непростий час першої російської революції. Але він не скаржився на труднощі. Навпаки: йому вдалося одержати в Парижі вигідний для міста кредит. Завдяки йому Катеринослав став набагато красивіше, охайніше і сучасніше.

Хани на Криворіжжі


Цікавою і маловідомою продовжує залишатися історія перебування у Кривому Розі прямих родичів і нащадків відомого хана Хіви Сеїда Мухаммеда Рахіма Бахадурхана (Феруза).

Мінлива фортуна Льови Задова


Тільки на Придніпров’ї — у колисці запорозького козацтва — могло виникнути таке унікальне явище української історії, як махновський селянський рух, що зародився у 1918 році. Сьогодні згадаємо одного з найближчих соратників Нестора Махна — Льову Зіньковського-Задова. У квітні 2009 року виповнилося 115 років з дня його народження.

Історія одного роману, чи роман про одну історію


В останнє десятиліття спостерігається особливий сплеск етнотуризму, що свідчить про підвищення інтересу українців до минувшини своєї землі і свого народу. Про «актуалізацію» теми говорять нові культурологічні проекти і те, що в умовах економічної кризи туристичні агенції, переосмислюючи свою діяльність, пропонують туристам подорожувати не в далекі заморські краї, а історичними місцями своєї, багатої історією, землі.

Справжнє мистецтво Івана Авраменка


Ім’я художника Івана Гавриловича Авраменка нерозривно пов’язано з криворізькою землею. Тут він прожив більшу частину свого життя, тут були написані його видатні полотна, присвячені улюбленому місту.

Як голова Кам’янського райвиконкому Лихоманов ксьондза Томашевського рятував


Політичні події 1917 року і громадянської війни спочатку не дуже торкнулися релігійного життя в Кам’янському. У найбурхливіші роки кривавих усобиць, коли Кам’янське переходило з рук у руки, місцеві церкви і будинки молитви продовжували свою діяльність. Проте гоніння на «інакомислячих» священиків почалися практично відразу після остаточного встановлення радянської влади.

Як на заводі Дзержинського Брежнєв з ворогами народу боровся


2–13 березня 1938 року в Москві проходив процес «Антирадянський правотроцькістський блок». По справі проходив 21 чоловік. Серед них видні партійні і державні діячі: М. Бухарін, О. Риков, А. Розенгольц, В. Шарангович, М. Крестинський, Х. Раковський, Д. Плетньов та інші. З двадцяти одного обвинуваченого майже всі були розстріляні.

Останній губернатор Катеринослава


Останнім катеринославським губернатором, якого на цьому посту застала Лютнева революція 1917 року, був Андрій Гаврилович Чернявський. Він був призначений на цю посаду найвищим указом від 15 серпня 1916 року й прибув до Катеринослава 5 вересня того ж року з прифронтової Мінської губернії.

Батько Махно — від Катеринославської в’язниці до Варшавської


Здавалося б, про Нестора Махна написано багато. Але все-таки багато що залишається і невідомим, забутим, припорошеним часом. Відновити забуті сторінки минулого допомагають свідоцтва очевидців. Одне з них залишив катеринославський, а потім берлінський журналіст і літератор Зиновій Арбатов.

«Талановитий невдаха» Дмитро Кедрін


На фасаді Дніпропетровського технікуму залізничного транспорту, що на вулиці Пушкіна, висить барельєф, який сповіщає, що в цьому технікумі вчився поет Дмитро Кедрін. Ця людина не належить до когорти широко відомих літераторів. Однак його ім’ям названа одна з вулиць Дніпропетровська.

Чи полетить «Зеніт» у майбутнє?


Дніпропетровськ недарма називають столицею бойового ракетобудування: тут було створено чотири покоління ракетних комплексів стратегічного призначення. Серед безлічі космічних носіїв, створених на Дніпрі, особливе місце займає «Зеніт» — видатне творіння ракетно-космічної техніки, ракетна перлина світу, символ космічної галузі України.

Свобода бути і свобода говорити


Колись про цю родину напишуть багато і широко. В часи, коли повернення до своїх коренів розцінювалося як зрада всім радянським “ізмам”, їхня господа по вулиці Армійській, 20 стала справжньою оазою для усього мислячого, чесного й непокірного. Саме з їхнього будинку, за твердженням багатьох, вийшов практично весь правозахисний рух Дніпропетровщини.

Жива газета


“Живою газетою” називав радіо академік Дмитро Яворницький. Він, виявляється, теж був слухачем нашого радіо. Адже в Дніпропетровську воно розпочало свою діяльність 23 лютого 1926 року.

«Дніпропетровщина зустрічає героїв Арктики – челюскінців»


10 липня 1934 р. місто чавуну і сталі – Дніпропетровськ, вітало славних героїв – челюскінців П. Ширшова, В. Гордєєва, П. Буйка, Л. Буйко-Кожину та маленьку Алочку Буйко, що разом з батьками пройшла через суворі випробування Арктики.

Оселя козацького батька (меморіальний будинок-музей академіка Д.І. Яворницького)


Історія будь-якого явища передбачає наявність певних етапів. Має свою історичну долю і будинок, в якому протягом 1905–1940 рр. у Дніпропетровську мешкав і працював видатний історик, академік Дмитро Іванович Яворницький (1855–1940). Нині в ньому розташований меморіальний будинок-музей вченого.

«Жіночий день» Дніпродзержинського НКВД


У липні 1938 року в Дніпродзержинську відбулися процеси над дружинами репресованих. На той час набрав чинності наказ ЦК ВКП(б) №00486, «присвячений» дружинам, дітям і членам родин «ворогів народу».

Брянская площадь


Найти современную площадь Металлургов достаточно легко. Надо только доехать до станции метро «Метробудівників» и, обойдя памятник Ленину, зайти в правую арку ДК им. Ильича. Там на задворках трамвайного депо находится более чем скромный переулок, который носит название площади.

Дворцовая площадь


Площадь Шевченко, или, если официально, площадь им. Т.Г. Шевченко, должна была стать одной из главных площадей Екатеринослава, но не стала. Долгое время она носила весьма претенциозное название, но совершенно ему не соответствовала. А имя Тараса Шевченко она вообще получила случайно.

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара


Катеринослав не був університетським містом. Але в ньому діяв дуже сильний за викладацьким складом гірничий інститут, професори якого підтримували ідею університетської освіти, спочатку втіленої завдяки створенню Вищих жіночих курсів (ВЖК), де навчалися за університетською програмою. За тодішніми законами Російської імперії, вони могли існувати лише як приватні.

Історія міста:
» Теми про місто:
- Архітектура
- Символіка міста і області
- Замітки про місто
- Історія міста
- Історичні карти
- Історія міського транспорту
- Відомі люди міста
- Історичний календар
- Місто по шматочках


copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті