Як голова Кам’янського райвиконкому Лихоманов ксьондза Томашевського рятував

З вересня 1919 року адміністратором і єдиним священиком Кам’янського приходського костьолу Святого Миколи стає ксьондз Костянтин Томашевський.

19 травня 1921 року він був арештований місцевою ЧК (по дивності званою Політбюро) за звинуваченням у дискредитації радянської влади і компартії. Факт дискредитації полягав у відмові адміністратора костьолу повінчати у храмі місцевого жителя, більшовика Леопольда Блощака. Зрозуміло, більшовик Блощак так цього залишити не міг і подав заяву на священика з вимогою примусити останнього вчинити таїнство одруження над ним і його нареченою, громадянкою Вальнер. Чекісти почали дізнання.

Опитаний в якості обвинуваченого, показую: приблизно 9 або 10 травня до мене прийшов гр. Блощак Леопольд і попросив у мене прийняти його наречену в католицтво, сповідати його і повінчати. Я погодився з умовою, якщо він дасть офіційне зречення від більшовицько-комуністичної партії, як ворожої Богу і церкві. Він спочатку погоджувався, але коли прийшов останній день, він відмовився, і на цій підставі я його не вінчав, оскільки він не католик.

Питання: Звідки Ви узяли, що комуніст не може бути віруючою людиною?
Відповідь: Тому, що комунізм не визнає ніякої релігії.
Питання: Якщо радянська влада не від Бога, чи визнаєте Ви її?
Відповідь: В цивільних речах підкоряюся, а в релігійних ні. У цивільних — остільки, оскільки не суперечать Церкві.

Після проведеного допиту у чекістів не залишилося двох думок щодо подальшої долі католицького священика. Дискредитація радянської влади і комуністичної партії була в наявності. Дізнавшись про арешт свого настоятеля, місцеві католики вирішили будь-що-будь відстояти його. Написавши колективний лист голові виконкому А. Лихоманову, віруючі направили до нього делегацію для вручення прохання про звільнення священика.

Громадяни, що підписалися нижче, м. Кам’янського римсько-католицького віросповідання звертаються до Вас із проханням сприяти негайному звільненню з-під арешту ксьондза Томашевського. Арешт його позбавляє масу католиків, що живуть у Кам’янському, духовних треб і викликає абсолютно зайвий нервовий настрій у населення. Не вирішуючи наперед питання про винність кс. Томашевського, ті, що підписалися нижче, просять про негайне його звільнення, причому згідні узяти його на поруки з усіма наслідками, що з цього випливають.
Кам’янське, 19 травня 1921 року

Прохання подіяло і голова виконкому Андрій Лихоманов наклав на неї резолюцію із пропозицією Політбюро звільнити арештованого. Але помічник уповноваженого секретно-оперативного відділу Кам’янської „чрезвычайки” залишався іншої думки, і слідство було продовжено.

17 травня цього року я з гр. Блощаком пішли до ксьондза Томашевського для переговорів з приводу його вінця. Тов. Блощак йому сказав: «Чому Ви називаєте більшовиків бандитами і розбійниками?». Він відповів: «Тому, що вони такі і є. Хай Блощака вінчає Троцький, а якщо Блощак хоче, щоб я його вінчав у костьолі, хай всім дасть публічне зречення від усяких політичних партій».
20 травня 1921

Після таких викривальних свідчень у крамолі ксьондз Томашевський був знову викликаний на допит.

Питання: Членів партії соціал-демократів або есерів Ви можете повінчати без підпису?
Відповідь: Не повінчав би.
Питання: Якщо б Вам було наказано з виконкому повінчати Блощака — повінчали б його?
Відповідь: Ні, не повінчав би.
Питання: Чи не висловилися Ви так: «Хай мене розстріляють, арештують, я буду мучеником, але Блощака прокляну, і він не буде щасливий в цьому житті»?
Відповідь: Я проклинати не маю права, цю фразу — тільки без слів «Блощака прокляну» — я говорив.
Питання: Чи не говорили Ви: «Хай Блощака вінчає Троцький»?
Відповідь: Так, це я сказав.
Питання: Чому ж саме Троцький?
Відповідь: Тому що про Троцького скрізь говорять, він управляє Росією.

Обійти резолюцію голови виконкому на заяву прихожан костьолу чекісти все ж таки не могли, і інструктор-організатор Катеринославської губернської надзвичайної комісії (КГНК) направив Лихоманову лист-навіювання.

На подану Вам заяву від гр. римсько-католицького віросповідання із проханням звільнити ксьондза Томашевського, на якій є Ваша резолюція, як від виконкому, з пропозицією Політбюро звільнити Томашевського. Таке явище з Вашого боку не допустиме. Політбюро є допоміжним органом Катеринославського ГубНК і працює під керівництвом останньої і підкоряючись безпосередньо їй, тобто ГубНК. Політбюро повинне всіма засобами сприяти райвиконкому і його відділам для зміцнення Радвлади. Але підлеглим Політбюро райвиконкому бути не може. А тому надалі прошу не втручатися в оперативні справи Політбюро, а тільки просити останнє в наданні сприяння. В даний момент Вашу пропозицію вважаю за правильну.
Інструктор-організатор КГНК

Проте Андрій Лихоманов пропозицію «не втручатися» сприйняв як особисту образу. Його вибуховий непередбачуваний норов вже давно був притчею во язицех місцевих дотепників. Це про нього склали нехитрий вірш з явним натяком на дореволюційне минуле голови Кам’янського виконкому: «Специалист по выделке карманов — красный нарком Лихоманов». Лихоманов за характером був керівником авантюрного складу, що брав горлом і нахрапом. По суті, його мало цікавила доля священика, але допустити, що хтось обмежує його владу, Лихоманов просто не міг. І після того як він одержав ультимативний лист ЧК з вимогою «не втручатися..., а тільки просити», голова виконкому особисто пішов звільняти католицького священика. Про що чекістський заступник уповноваженого написав відповідну доповідну записку.

Доводжу до вашого відома про факт, що мав місце в Політбюро. 19 цього року травня згідно з Вашим дозволом мною був арештований гр. Томашевський. Приблизно годині о 7 вечора до мене з’явилася делегація від католицького населення Кам’янського у кількості шести чоловік з підпискою про те, що вони беруть на поруки кс. Томашевського з причини того, що він один ксьондз, і нікому проводити маніпуляції, звані богослужінням. На цій заяві була резолюція голови виконкому Лихоманова, який «наказав» арештованого гр. Томашевського звільнити. А з причини того, що справа була слідством не закінчена, і я, як Уповноважений, не маю права нікого звільняти без санкції завполітбюро, я і відмовив, написавши про це відповідне відношення голові виконкому.

Незважаючи на те, що т. Лихоманову вказано, що повітове політбюро підкоряється безпосередньо повітовій міліції, а потім Катеринославській ГубНК, він не звернув на це уваги і наказав звільнити гр. Томашевського. Черговий по бюро т. Мурашко відмовилася, і він сам написав начальнику арештного будинку розпорядження про звільнення ксьондза. Крім того, він оголосив усім співробітникам, щоб усі виконували його накази «і точно, швидко і акуратно». Потім він заявив про те, щоб арештували «фрукта», що приїхав з Губчека, відібрали у нього мандат і вислали у 24 години з Кам’янського. Вважаючи ці розпорядження голови виконкому в корінні неправильними, оскільки він абсолютно не розуміє або, скоріше, не хоче розуміти того, що ми, як повітове політбюро, не підкоряємося райвиконкому, вважаю, що т. Лихоманов діє анархічним шляхом, перевищує владу. Прошу Вашого розпорядження про зажадання санкцій про арешт голови виконкому Лихоманова. Вважаю не зайвим додати, що така поведінка т. Лихоманова діє збудливо на маси (біля будівлі міліції зібрався натовп католиків).

Заступник уповноваженого II групи
20 травня 1921

На щастя для адміністратора Кам’янського католицького приходу, ксьондза Томашевського, демарш голови виконкому Андрія Лихоманова подіяв, і чекісти вирішили до певного часу залишити священика у спокої.