Як змінилося населення Дніпра під час війни та чого чекати після нашої Перемоги?

За рік Великої війни Дніпро прийняв близько 190 тисяч вимушених переселенців, але в той же час близько 200 тисяч городян у перші тижні війни виїхали з Дніпра.

Скільки городян, переживши важкі часи та паніку, повернулися до Дніпра, точно залишається невідомим. За попередніми оцінками, - у свої будинки та квартири повернулися близько 100 тисяч дніпрян. Тому загалом за рік війни населення міста суттєво зросло.

Актуальний аналіз демографічної ситуації міста презентувала координатор Стратегії Дніпро-2030 Олена Іваницька. 

Цього тижня у столиці Польщі Варшаві у рамках виставки-форуму ReBuild Ukraine буде представлено презентацію нашого міста. І в її рамках – проведено аналіз нинішньої демографічної ситуації Дніпра та очікуваних змін у ній.

Олена Іваницька поділилася цікавими моментами цієї презентації:

«Тема відновлення-відбудови-відродження України після завершення бойових дій вважається такою, що «вже на часі». 

В рамках підготовки презентації нашого міста на виставку-форум ReBuild Ukraine, шо відбуватиметься у Варшаві, проведено аналіз очікувань Дніпра щодо демографічної ситуації. 

Демографічний прогноз для створення сценаріїв – найвпливовіший чинник розвитку та найголовніші вихідні дані. 

Відповідно до рішень генерального плану м. Дніпра у реалістичному сценарії (інерційному) у нас залишається 0,832 млн жителів в 2046 р. (умовна втрата 150 тис. осіб) Відповідно до «Стратегії Дніпра 2030» у реалістичному сценарії (цільовому) можна спробувати утримувати 1,0 млн жителів (умовний нуль). 

Демографічна криза України вже розпочалася і піку ще не досягла. 

Директор Інституту демографії Елла Лібанова прогнозує катастрофічне падіння народжуваності в 2023 році.

ООН публікує звіт за 2022 рік: всього постраждало від війни 21,3 млн, з них 7,7 млн виїхало за кордон, 6,3 млн ВПО (внутрішньопереміщені особи).

Перший реальний аналіз чисельності українців, що проживатимуть на території України, можна очікувати через 2 роки після завершення бойових дій – реальний підрахунок загиблих захисників та жертв, повернення-неповернення мігрантів, повернення депортованих та полонених, повоєнна хвиля еміграції в наслідок скасування воєнного стану (відкладена еміграція, воз’єднання сімей).

В Дніпрі станом на сьогодні 190 тис. офіційно зареєстрованих біженців – ВПО. Ймовірно, що фактично їх стільки ж. За результатами опитування цих ВПО орієнтовно 40 % з них (це 75 тис. осіб) воліли би залишитися в Дніпрі після завершення бойових дій.

Переміщених та емігрувавших дніпрян прорахувати складніше. Максимальна оприлюднена цифра піврічної давнини – 200 тис. Ймовірно, що половина вже повернулася. При дуже обережному підрахунку до Дніпра не повернуться 20 % з тих, хто виїхав на захід України, в Європу, Австралію, Канаду, США (це до 40 тис. осіб). 

Очікуване сумарне збільшення чисельності населення – на 35 тис. до 1,035 млн.

Серед 75 тис. ВПО лише 53 % запросили допомогу у вирішенні проблеми житла. Для цього потрібно орієнтовно 16,5 тис. квартир або кімнат в гуртожитках. 

У тих 40 тис. дніпрян, що виїхали на захід, умовно залишилися пустими як раз 16,6 тис. квартир. Але тут не відбудеться прямої взаємозаміни, бо ці квартири не обов’язково в найближчій термін попадуть на вторинний ринок або оренду. Вони можуть залишатися в користуванні іншими членами родин або у довгостроковому очікуванні.

Тобто, запит на 16,5 тис. квартир або кімнат в гуртожитках залишається відкритим. Додатково 34 % ВПО зацікавлені в наданні робочих місць, а це складає 25,5 тис. робочих місць.

При підрахунках соціальної інфраструктури не варто лінійно забезпечувати кількість місць в середніх та дошкільних закладах освіти. Структура ВПО в Дніпрі складається з великої кількості люди похилого віку, бо молоді та сильні жінки з дітьми активніше просувалися за кордон особливо в перші місяці війни. Вікова структура переселенців в Дніпрі потребує уточнення для детального складання запитів по обслуговуванню населення.

Із негативного: фактичне зменшення кількості людей через війну, еміграцію, передчасні захворювання та зменшення народжуваності призведе до глибокої пенсійної кризи як в Дніпрі так і в Україні в цілому.

Із позитивного: у Дніпра з’являється шанс на демографічне вікно можливостей, що автоматично призведе до економічної активності всіх галузей».