Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Gorod.dp.ua » Історія міста

ІСТОРІЯ МІСТА

Катеринослав. Розвиток капиталізму

Перекладач Джека Лондона і Жуля Верна


Той, хто думає, що нічні арешти — винахід НКВС, глибоко помиляється. Їх з успіхом практикувала до чекістів царська поліція. Наприклад, Дмитра Михайловича Лисиченка прийшли арештовувати в ніч на 27 листопада 1915 року. Тієї ночі в Катеринославі заарештували чимало представників української інтелігенції, робітничого руху, просвітян. Декого потім випустили. Дмитру Михайловичу не пощастило.

Іван Езау — німецький голова Катеринослава


Іван Езау був обраний міським головою в непростий час першої російської революції. Але він не скаржився на труднощі. Навпаки: йому вдалося одержати в Парижі вигідний для міста кредит. Завдяки йому Катеринослав став набагато красивіше, охайніше і сучасніше.

Хани на Криворіжжі


Цікавою і маловідомою продовжує залишатися історія перебування у Кривому Розі прямих родичів і нащадків відомого хана Хіви Сеїда Мухаммеда Рахіма Бахадурхана (Феруза).

Сучасне бачення українського костюма Дніпропетровщини


Дослідження еволюції людства не може бути повним без вивчення історії виникнення та розвитку одягу, котрий, як і мова, визначає приналежність людини до певних регіону або соціальної групи. Основні елементи українського національного одягу мають давньослов’янське походження і беруть свої витоки з часів Київської Русі.

Мінлива фортуна Льови Задова


Тільки на Придніпров’ї — у колисці запорозького козацтва — могло виникнути таке унікальне явище української історії, як махновський селянський рух, що зародився у 1918 році. Сьогодні згадаємо одного з найближчих соратників Нестора Махна — Льову Зіньковського-Задова. У квітні 2009 року виповнилося 115 років з дня його народження.

Як голова Кам’янського райвиконкому Лихоманов ксьондза Томашевського рятував


Політичні події 1917 року і громадянської війни спочатку не дуже торкнулися релігійного життя в Кам’янському. У найбурхливіші роки кривавих усобиць, коли Кам’янське переходило з рук у руки, місцеві церкви і будинки молитви продовжували свою діяльність. Проте гоніння на «інакомислячих» священиків почалися практично відразу після остаточного встановлення радянської влади.

Головна феміністка Катеринослава


Це було у грудні 1899 року. Катеринослав вшановував Олександру Якимівну Риндовську — піонера жіночої освіти в Катеринославі. Привід був вельми вагомим: виповнилося 35 років з початку педагогічної і громадської діяльності цієї жінки, а також її роботи на посту директора першої в місті жіночої гімназії. А їй самій виповнилося 70.

Сергій Колачевський — Нобель півдня України


Зараз Нобелівська премія, яку присуджує Шведська Академія наук, є найпрестижнішою у світі. Тож дуже прикро, що ім’я нашого Нобеля, якого дала світові українська земля, йому практично невідомо. І на це є свої причини, але все по порядку.

Останній губернатор Катеринослава


Останнім катеринославським губернатором, якого на цьому посту застала Лютнева революція 1917 року, був Андрій Гаврилович Чернявський. Він був призначений на цю посаду найвищим указом від 15 серпня 1916 року й прибув до Катеринослава 5 вересня того ж року з прифронтової Мінської губернії.

Батько Махно — від Катеринославської в’язниці до Варшавської


Здавалося б, про Нестора Махна написано багато. Але все-таки багато що залишається і невідомим, забутим, припорошеним часом. Відновити забуті сторінки минулого допомагають свідоцтва очевидців. Одне з них залишив катеринославський, а потім берлінський журналіст і літератор Зиновій Арбатов.

Головна вулиця Катеринослава


Якось старий учитель архітектури Володимир Васильович Самодрига, прийшовши на урок, сказав: "Сьогодні ми пройдемося найширшим проспектом Європи". Він розповідав нам історію появи головного проспекту нашого міста і його будинків від Привокзальної площі до Жовтневої. Тоді нас оточували вікові дерева й такі ж будинки з метровими стінами, а своїм дитячим розумом ми ще не могли припустити, що все це дуже уразливе й може зникнути в лічені дні.

Оселя козацького батька (меморіальний будинок-музей академіка Д.І. Яворницького)


Історія будь-якого явища передбачає наявність певних етапів. Має свою історичну долю і будинок, в якому протягом 1905–1940 рр. у Дніпропетровську мешкав і працював видатний історик, академік Дмитро Іванович Яворницький (1855–1940). Нині в ньому розташований меморіальний будинок-музей вченого.

Брянская площадь


Найти современную площадь Металлургов достаточно легко. Надо только доехать до станции метро «Метробудівників» и, обойдя памятник Ленину, зайти в правую арку ДК им. Ильича. Там на задворках трамвайного депо находится более чем скромный переулок, который носит название площади.

Дворцовая площадь


Площадь Шевченко, или, если официально, площадь им. Т.Г. Шевченко, должна была стать одной из главных площадей Екатеринослава, но не стала. Долгое время она носила весьма претенциозное название, но совершенно ему не соответствовала. А имя Тараса Шевченко она вообще получила случайно.

Ераст Бродський: життя, віддане людям


В ознаменування 25-річного перебування на посаді повітового шляхетського маршалка (предводителя дворянства) і гласного Верхньодніпровського повітового та Катеринославського губернського земств Ераста Костянтиновича Бродського помістити в залі засідань портрет цієї заслуженої людини, яка плідно потрудилася на благо рідного краю упродовж майже трьох десятиліть.

ХIII Археологічний з’їзд у Катеринославі


1905 року з 28 серпня по 9 вересня у Катеринославі відбувався XIII Археологічний з’їзд, четвертий з тих, що проводилися Московським археологічним товариством в Україні. Він переслідував мету спонукати наукові дослідження півдня імперії, зокрема, більш детально вивчати Катеринославську губернію.

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара


Катеринослав не був університетським містом. Але в ньому діяв дуже сильний за викладацьким складом гірничий інститут, професори якого підтримували ідею університетської освіти, спочатку втіленої завдяки створенню Вищих жіночих курсів (ВЖК), де навчалися за університетською програмою. За тодішніми законами Російської імперії, вони могли існувати лише як приватні.

«Пальмира» и «Бристоль»


На углу проспекта К. Маркса и ул. Серова над прекрасно вписанным в послевоенный проспект домом постройки пятидесятых возносится в небо изящная угловая башня со шпилем. Уже мало кто из горожан помнит, что было здесь до этого дома. И уже никто не знает, когда и кем был построен здесь первый, самый первый дом.

Україну вважав своєю другою Батьківщиною


В’ячеслав Інокентійович – син відомого в Катеринославi медика та громадського дiяча Інокентія Андрійовича Бутакова, старшого лікаря губернської земської лiкарнi, завідуючого санітарного вiддiлення губернського земства, президента Катеринославського медичного товариства, члена правління місцевих наукового та музичного товариств, гласного мiської думи.

Дніпродзержинський (Кам’янський) костел Святого Миколая


1891 року майбутній Російський імператор Ніколай II переніс напад фанатика-терориста. Спадкоємець престолу серйозно не постраждав, але втратив багато крові. Замах на царевича збурив усю країну. Директор-розпорядник Дніпровського заводу в Кам’янському Ігнатій Ігнатович Ясюкович негайно виступив з ініціативою побудувати два християнські храми: православний і католицький, об’єднавши в них им’я святого Миколая.

Історія міста:
» Теми про місто:
- Архітектура
- Символіка міста і області
- Замітки про місто
- Історія міста
- Історичні карти
- Історія міського транспорту
- Відомі люди міста
- Історичний календар
- Місто по шматочках


copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті