|«« | «« | »» | »»| |
Сьогодні в інтернаті виховуються близько 200 дітей віком від 7 до 18 років з легкою та помірною розумовою відсталістю та супутніми захворюваннями: гідроцефалія, епілепсія, дитячий церебральний параліч, хвороба Дауна, шизофренія.
Для того, щоб ці діти отримали навчання та виховання, які б забезпечили їх гідність, допомогли набути віри в себе та посприяли органічній інтеграції в суспільство, в школі працює педагогічний колектив у складі 45 вчителів та вихователів.
Пріоритети закладу:
1. Створення умов для рівного доступу до якісної освіти.
2. Соціальний захист учасників навчально-виховного процесу.
3. Підтримка талановитих дітей.
4. Патріотичне виховання.
5. Профілактика наркології та СНІДу.
6. Досягнення сучасних стандартів спеціальної загальної освіти.
7. Сприяння євроінтеграційним процесам розвитку освіти.
Кімнатами і класами цієї школи ми і пройдемось сьогодні.
ОКЗО „Дніпропетровська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 1 для дітей з вадами розумового та фізичного розвитку” знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Чичерина, б. 171.
Заклад засновано у 1952 році, у якому до 1923 року знаходився Свято-Тихвинський жіночій монастир, з 1923 року функціонував дитячий будинок. З 1998 року до 2000 року, відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні,” розпорядження Президента України від 22 червня 1994 року № 53/94 р-п „Про повернення релігійним організаціям культового майна”, враховуючи заяву єпархіального управління Дніпропетровської єпархії Української православної церкви та рішення Дніпропетровської обласної ради від 18 листопада 1997 року № 100-10/ХХІІ скликання Свято-Тихвинському монастирю були передані будівлі, які раніше належали монастирю.
7 жовтня 2000 року була підписана угода між управлінням освіти і науки облдержадміністрації та Дніпропетровською єпархією Української православної церкви „Про спільну діяльність”. Відповідно до цієї угоди монастирю було передано двоповерхове приміщення навчального корпусу (1958 року будівництва) з котельнею, пральнею та відповідним обладнанням замість розташованих на території школи монастирських приміщень.
Протягом 11 років щкола-інтернат та Свято-Тихвінський монастир мирно співіснували на розділеній території. У вересні 2009 року розпочався судовий процес щодо позову Дніпропетровської єпархії стосовно відчуження вищевказаних будівель.
19 серпня 2010 року відбулося засідання обласного господарчого суду, за рішенням якого за Українською Православною Церквою визначено право власності на будівлі та споруди Свято-Тихвинського жіночого монастиря Дніпропетровської єпархії.
31 серпня 2010 року до Дніпропетровського апеляційного господарчого суду були подані апеляційні скарги Дніпропетровською обласною радою, Дніпропетровською обласною прокуратурою та школою-інтернатом.
3 листопада 2010 року відбулося засідання апеляційного господарчого суду, на якому було прийнято рішення про відхилення апеляційних скарг обласної ради, обласної прокуратури та школи-інтернату.
Дніпропетровською обласною радою, Дніпропетровською обласною прокуратурою, школою-інтернатом та батьками планується подати скаргу до Касаційного Верховного Суду України.
Автор: Наталія Дев`ятко, Ліна Кузнєцова
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |
Вот это и ждет монашек вместе с Зосимой. Ответить | С цитатой
Владельцем спорного имущества является территориальная община граждан, иными словами имущество есть коммунальное.
Указ "Про повернення релігійним організаціям культового майна " предписывает: "..забезпечити.. ..повернення.. ..культових будівель.. які перебувають у ДЕРЖАВНІЙ власності..", ЗУ "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності " четко разграничивает эти понятия, а действовавший на тот момент ЗУ "Про власність" разграничивает обязательства. В данной ситуации можно оспаривать только законность владения территориальной общиной данным имуществом (виндикационный иск), на что установлена исковая давность 3 года которая истекла, а не требовать устранения причин мешающих владельцу (монастырю) распоряжаться своим имуществом (негаторный иск) на который такой исковой давности нет.
Какие будут мнения юристов? Ответить | С цитатой