Тайны истории: Как Яворницкий раскапывал курганы

Дмитрий Иванович Яворницкий считается одним из основоположников научного подхода к раскопкам древних могильников.

В Днепре и области большой резонанс вызвала история с попыткой раскопок «черными археологами» очередного древнего кургана «Могила Придорожная». Об этом уже рассказывал Городской сайт.

Напомним, что Днепропетровщина – украинский рекордсмен среди областей по числу расположенных на ее территории старинных курганов. Таких древних могильников сарматской, скифской и других эпох у нас – около 7 тысяч!

Но большинство из них давно разорены искателями сокровищ или распаханы под сельхозугодья.

«Черные археологи» покушаются на те немногие курганы, которые еще уцелели от покушений.

Гораздо реже на них проводятся серьезные археологические исследования.

Дмитрий Иванович Яворницкий был одним из основоположников научных раскопок курганов. Он проводил многочисленные экспедиции по их изучению. При этом за одну экспедицию успевали изучить десяток, а то и больше курганов!

Об одной из таких экспедиций (в ходе которой исследовали сразу 15 курганов!) в группе Рідна Новостепанівка (Цікавинки з історії Новомосковського краю) рассказал Игорь Лысенко:

«Про розкопки курганів поблизу села Котовка Новомосковського повіту (1891 рік).

"Територія між річками Оріль та Самара була здавна заселена людьми. Майже на кожному кроці можна знайти згадки про давно минуле життя людей на цих землях. Перш за все це кургани.

Колись давно вздовж лівого берега річки Оріль тягнулись дубові ліси. Ще в кінці 18 століття вони існували на деяких ділянках. А місцеві столітні діди в кінці 1880-х років розповідали, що поблизу Орілі росли височенні трави. Бувало пустять пастись в степ волів, а їх і не видно. А якщо, наприклад, по дорозі їде віз і зверне з неї в бік, то потім вже з трави і колесо не виплутаєш. Біля річки водилось багато диких кіз, а в самій річці риби було сила-силенна.

З таких спогадів стає зрозумілим, чому поблизу Орілі розкидана така велика кількість курганів і городищ. Це німі свідки колись існувавшого тут життя.

Переважна більшість орільських курганів має один тип – на зовнішній вигляд вони нагадують придавлену півкулю, інколи з присипкою у вигляді довгого хвоста з одного боку.

На початку 1890-х років, відомий дослідник нашого краю Дмитро Іванович Яворницький, відправився в містечко Котовку (Новомосковського повіту). Там на березі річки Оріль, в маєтку свого доброго знайомого Георгія Петровича Алєксєєва, він провів розкопки 15 курганів.

В багатьох курганах було знайдено велику кількість побутових предметів кам`яної доби. А найцікавішим на знахідки виявився безіменний курган, який знаходився за пів-версти від місцевої церкви.

В кургані було знайдено три скелета. Поза першого скелета дуже нагадувала, що він нібито сидить верхи на коні. Скоріш за все це був раб-наїзник, якого задушили після смерті господаря.

Два інші скелета лежали поруч один з одним. Грудна клітина, ліві руки та ступні були у них пофарбовані сухою фарбою помаранчевого кольору (вохрою). Під скелетами був знайдений шар березової кори.

Цікаво, що перший скелет був на зріст 2 аршина та 12 вершків (прим.: 1 метр 95 см!) і належав чоловіку, а другий був трошки менший і, зважаючи на відмінну ширину тазових кісток, належав жінці.

Обидва скелета відносились до типу довгоголових, або так званих доліхокефалів. У кожного скелета були надзвичайно розвинені надбрівні дуги, майже вертикально піднята носова кістка та особливо вип`ячене підборіддя. Дослідники також звернули увагу на стан зубів - вони були підточені з обох боків, як у жуйних тварин. Складалось враження, що ці люди не їли, а розтирали її.

Поруч було знайдено знаряддя кам`яної доби. Це шліфовані кам'яні молотки, списи, ножі, скребки – все з кременя, ручні жернова, гострильні камені, прясла з темного нефриту, круглі пращі з твердого піщаника, амулети з кісток, глиняні горшки з орнаментами, кам`яні намиста, шматки помаранчевої та червоної глини, та різноманітні ракушки.

Завдяки проведеним розкопкам, було підтверджено, що орільські кургани відносяться до кам`яної доби, так званого неолітичного періоду. На думку Яворницького, знайдені скелети належали одним з перших поселенців на території Катеринославської губернії».