Укриття для кам’яних баб у Дніпрі перетворили на мистецькі об’єкти

На території Історичного музею Дніпра у 2024 році з’явилися яскраві малюнки на захисних спорудах, які раніше виглядали сірими та непримітними. Ідея розфарбувати укриття виникла в музеї на початку весни 2024 року. Спочатку було запропоновано долучитися місцевим художникам і художницям, які у вільний час поступово створювали свої роботи.

До процесу приєдналися й пластуни – молодь від 6 до 18 років, представники національно-скаутської організації, що додало живості та різноманіття композиціям, розповідає “Наше місто”.

Малюнки не мали жорстких рамок: кожен автор обирав образи та сюжети на власний розсуд. Художниці використовували історичні мотиви, сцени зі степового життя, жіночі образи, коней, а також фантазійні елементи, включаючи котиків на розкопках. Кожен блок укриття отримав свій характер, що зробило музейний майданчик більш живим та привабливим для відвідувачів.

“Музей як установа ми не задавали рамки. Ми не казали, що це мають бути баби, ми не казали, що це мають бути щось в історичних костюмах там чи що-небудь інше. Але, ну, коли та чи інша художниця казала, що вони готові щось нам давати, ми з ними обговорювали.”, – розповіла старша наукова співробітниця відділу археології Історичного музею, Анна Юрченко.

Ідея розмалювати укриття з’явилася не лише з естетичних міркувань. Під час війни музейні скульптури потребували захисту, тому навколо них встановили професійні укриття. Вони були надійними, але сірими та непримітними. Барвисті малюнки перетворили їх на частину музейної експозиції, додавши композиції динаміки та візуальної привабливості. Відвідувачі тепер можуть звертати увагу на творчі елементи, що оживляють музейний простір.

Процес роботи був поступовим і ретельним. Деякі художниці працювали по кілька годин у день, розподіляючи час між творчістю та іншими обов’язками. Водночас молодь-пластуни за один день змогла розмалювати власний блок з усіх боків. Завдяки такому поетапному підходу, до початку навчального року всі споруди були вже повністю розмальовані.

На сьогоднішній день малюнки зберігають яскравість навіть через рік, і перетворилися на символ творчості, надії та людяності у складні часи. Вони нагадують, що мистецтво здатне оживити місто, підтримати дух громади та об’єднати людей різного віку заради спільної справи.

Музей сподівається, що колись потреба у захисних спорудах відпаде, і тоді скульптури можна буде показати в повному обсязі. Але поки війна триває, розфарбовані укриття залишаються яскравим прикладом того, як культура та творчість можуть поєднуватися з безпекою і соціальною відповідальністю.