Борис Філатов передав Музею історії Дніпра унікальний документ, що допоможе у дослідженнях історії міста

Віднайдений опис генерального проєкту реконструкції Дніпра 1940-го року стане новим етапом дослідження справжньої історії міста, адже десятиліттями цей документ вважали втраченим та мали про нього лише приблизні уявлення. Історики наголошують: це важливе джерело, що дозволить глибше зрозуміти характер розвитку міста – не лише дослідникам, а й дніпрянам.

До міського голови унікальний документ потрапив від приватного дарувальника.

«Я був би не я, якби залишив його у приватній бібліотеці. Та я чудово розумію вагомість цього історичного документа. Тож був просто зобов’язаний передати його до нашого Музею історії Дніпра», – сказав Борис Філатов.

Як до, так і після Другої світової, документація щодо планування чи забудови Дніпропетровська (нині Дніпра – ред.) була засекречена. Відомості про це містили лише урізану статистику та розрахунки без креслень. В історії містобудування генеральний проєкт реконструкції Дніпропетровська 1940 року вважали не реалізованим через війну. Насправді ж він був чинним документом аж до прийняття нового генплану – у 1956-му.

Історик Валентин Старостін зауважує, що унікальний документ містить рідкісні відомості про стан міста наприкінці 30-х років минулого століття: «Вивчення цього додасть нового до історії міжвоєнного міста».

У повоєнний період центральну частину міста відновлювали саме відповідно до генплану 1940-го. Зокрема, там було передбачене проведення транзитної магістралі з Центрального моста не через центральну площу, а прилеглими вулицями. За схемами документа робили планування Привокзальної площі та прокладали вулицю Курчатова. Водночас цим генпланом вперше запропоновано створення Південної промзони і прилеглих житлових районів у верхній частині Робочої і проспекту Олександра Поля.

А ще – продовжене з 1944 року будівництво сучасного Південмашу та інших підприємств і житлових кварталів у різних частинах Дніпропетровська. Загалом документ передбачав чимале територіальне розширення міста та кількості його мешканців.

Утім, якщо порівнювати із сьогоденням, чимало задумів радянських містобудівників так і залишилися на папері. Побачити унікальний генплан дніпряни та гості міста зможуть уже найближчим часом. Крім виставлення оригіналу в експозиції, його планують також оцифрувати для інтерактивних стендів, каже директор Музею історії Дніпра Олег Репан.

Передавати до музею речі, що розповідають історію розвитку міста, його трудових династій чи промислових галузей можуть усі дніпряни.

«Це – дійсно народний музей, і від початку ми планували його так, аби він не був звичайним. Тому тут радо приймуть у дар будь-які артефакти, що підкреслюють регіональну ідентичність Дніпра. Давайте берегти історію нашого славетного міста разом і давайте разом писати її далі», – додав Борис Філатов.