Історія Дніпра: 55 років тому було відкрито Будинок архітектора

10-го серпня 1971 року у архітекторів нашого міста нарешті з’явився свій спільний та просторий творчий дім.

У цей час проєктування та будівництво у тодішньому Дніпропетровську переживало справжній бум. Місто стрімко росло і розвивалось. Проєктувались та рекордними темпами (про які зараз можна лише ностальгічно згадувати!) будувались не лише окремі будинки, а цілі житлові масиви!

Але тривалий час у архітекторів міста не було свого спільного центру, хоча Будинки архітекторів вже були створені у інших великих містах країни.

Точніше, цю функцію виконувало маленьке орендоване приміщення в тодішньому Міністерстві чорної металургії України, яке розташовувалось на головній площі міста.

І ось від мрії до її практичного втілення було зроблено рішучий крок.

- Але 55 років Будинок архітекторів нашого міста був відкритий зовсім не там, де він знаходиться у наш час, - нагадав досвідчений архітектор Дніпра Андрій Шковира, який багато років очолював Дніпропетровську обласну організацію Національної спілки архітекторів України. – Спеціально для нього було відведено одну з прибудов до нових 9-поверхових житлових будинків, які єдиним комплексом створювались на Набережній Леніна (зараз – Набережна Січеславська).

Новий Будинок архітекторів зайняв окреме просторе приміщення в прибудові до будинку №11. Його архітектором був В'ячеслав Сотніков, а внутрішніми інтер'єрами займались тодішній головний архітектор нашого міста Сергій Зубарєв та його зам Едуард Чубаров. Після завершення всіх робіт там і було відкрито Будинок архітектора в серпні 1971 року.

А у 1978 році це приміщення було передано Спілці художників, яка займає його і в наш час. В цілому об'єкт зберіг свій вигляд, хоча і був дещо перепланований. А Будинок архітектора переїхав за новою адресою, де розташований і до нашого часу. Архітекторами цього об'єкту на вулиці Грушевського, 1 були Олександр Недовізін та Олег Чмона.

Задум створення нового Будинку архітектора реалізували у рамках проєктування та будівництва житлового будинку оригінальної форму, з закругленими лоджіями, по тодішній вулиці Карла Лібкнехта (зараз – Михайла Грушевського), 1.

На цокольному та першому поверхах будівлі зі сторони вулиці було сплановано великий простір з заглибленим під рівень поверхні просторим залом.

На місці, де зараз розташований Будинок архітектора, з 1877 року був Нижньо-Троїцький ринок. У кварталі навколо Свято-Троїцького собору було зведено сім торгових рядів. До наших днів частково зберігся лише Другий мануфактурний ряд, що був збудований з цегли на початку XX століття.

На місці ж сучасного Будинку Архітектора в свій час розташовувався Перший мануфактурний ряд. У збудованих тут одноповерхових будинках розташовувалося по вісім крамниць, де продавали тканини, килими, текстиль.

До створення Будинків архітектора і на Набережній, и на вулиці Грушевського був безпосередньо причетний ветеран архітектури нашого міста Едуард Чубаров , який на той час був замісником головного архітектора Дніпропетровська. Ось що він розповів журналісту Міського сайту про створення цих об'єктів:

«На початку 1970-х років місто стрімко розвивалось. Але спілка архітекторів мала лише невелике орендоване приміщення в Міністерстві чорної металургії. Головна проблема була в тому, що потрібна була площа для демонстрації великих схем та макетів новобудов.

Тому всі архітектори з піднесенням зустріли новину про те, що для Будинку архітектора відведено одне з прибудованих приміщень до нових 9-поверхових житлових домів на Набережній. Загалом таких прибудов було 8, і для кожної було розроблено свій оригінальний проєкт внутрішніх інтер'єрів. Цим ми займались разом з головним архітектором міста Сергієм Зубарєвим.

Робота була дуже цікавою! У результаті у цих прибудованих приміщеннях були відкриті ресторан «Червоний корал», шашлична на відкритому повітрі, салон для молодят, гастроном, парикмахерська, пошта та інші об'єкти. Ми з Зубарєвим жили поруч і, можна сказати, днювали та ночували на цих об'єктах.

Вони відкривались по черзі, по завершенню робіт. В них були втілені цікаві рішення. Наприклад, в ресторані «Червоний корал» з'явились перші в нашому місті окрема стійка бару та скляна танцювальна підлога з підсвіткою…

Головною ж рисою Будинку архітектора був просторий зал, де можна було демонструвати макети та схеми будь-якого розміру. Але згодом з'явилась ідея переїхати в центр міста.

Під новий Будинок архітектора було відведене велике приміщення, прибудоване до нового житлового дому. Архітекторами об'єкту були Олександр Недовізін та Олег Чмона. А велика група фахівців (в яку входив і я) займалась інтер'єрами приміщень та іншими питаннями. Всі питання широко обговорювались, все робили з душею, для себе.

В той час Будинок архітектора займав суттєво більшу площу, ніж нині. В тому числі – і територію магазину, який зараз працює поруч.

Цікаву перебудову головного залу робили після переселення сюди театру «Крик». Театру була потрібна більша за розміром сцена. Тому було вирішено демонтувати кілька перших рядів глядацьких місць. За рахунок цього вивільнили додаткову територію. Сцену підняли та розширили, в цьому вигляді вона використовується і в наш час…».

Будинок архітектора в місті Дніпро — невід'ємна частина сучасного ансамблю вулиці Михайла Грушевського. Постановами Кабінету Міністрів України № 1058 (10.07.1998 р.) і № 1832 (13.12.2000 р.) Спілці були передані у власність будинки архітекторів у багатьох містах Україні, у тому числі – і у нашому місті.

Навіть у наш воєнний час на базі Будинку архітектора проводиться безліч художніх та інших тематичних виставок, урочистостей. Тут часті різноманітні концерти та презентації, як місцевого та всеукраїнського рівня, так і міжнародного.

У будівлі Будинку Архітектора вже 30 років знаходиться один з найцікавіших театрів Дніпра — Театр одного актора «Крик».

У останній час саме у цьому будинку знов проводять архітектурно-містобудівні наради, на яких розглядаюсь найважливіші питання розвитку нашого міста.

55 років тому Будинок архітектора було відкрито на Набережній Леніна (у наш час – Набережна Січеславська), 11, а зараз тут розміщується виставковий зал обласної організації Спілки художників.

55 років тому Будинок архітектора було відкрито на Набережній Леніна (у наш час – Набережна Січеславська), 11, а зараз тут розміщується виставковий зал обласної організації Спілки художників.

З 1978 року Будинок архітектора розташований по вулиці Грушевського, 1