Вірус вражав комп’ютер жертви, після чого без дозволу власника ПК, використовував потужності процесора для віддаленого майнінгу криптовалют. Наразі обом студентам технічного вишу оголошено про підозру.
Працівники Слобожанського управління Департаменту кіберполіції Національної поліції України викрили двох студентів коледжу, які збували шкідливе програмне забезпечення для прихованого видобутку криптовалют.
За даним фактом було розпочато кримінальне провадження за ч.2 ст.361-1 (Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут) КК України.
Оперативники кіберполіції встановили, що шкідливе програмне забезпечення спільники придбали на одному з хакерських форумів. Змінивши його, студенти пропонували купити це програмне забезпечення іншим зацікавленим особам.
Поліцейські провели санкціоновані обшуки за місцем проживання молодиків. Під час попереднього огляду їх техніки спеціалісти виявили шкідливе програмне забезпечення, яке збували зловмисники.
Поліцейські наразі встановлюють кількість вражених цим ШПЗ комп’ютерів. Виявлену техніку направлено до експертного центру для проведення комп’ютерно-технічної експертизи.
Зловмисникам оголошено про підозру. Їм загрожує до п’яти років позбавлення волі.
- є ознаки значного навантаження комп’ютера у той час, коли ним не користуються (підвищене тепловиділення, робота вентилятору охолодження на високих обертах)
варто звернутися до спеціалістів на предмет виявлення прихованого майнера. Найчастіше «прихованість» програми-майнера забезпечується шляхом імітації під легітимний процес у операційній системі. Тому, достовірно встановити його наявність може лише спеціаліст з інформаційної безпеки.
- не завантажувати та не встановлювати не ліцензійне програмне забезпечення та програмне забезпечення не визначеного походження;
- не завантажувати та не запускати виконувані файли, які надсилаються електронною поштою;
- у випадку необхідності завантаження виконуваного файлу чи документу з веб-ресурсу — обов’язково використовувати безпечне з’єднання (адреса ресурсу має починатися з протоколу https://) та переконатися у достовірності сертифікату (як правило — протокол у посиланні повинен бути зеленого кольору);
- регулярно оновлювати антивірусне програмне забезпечення та проводити повну (глибоку) перевірку ним операційної системи.
![]() |
Gorod`ській дозор |
![]() |
Фоторепортажі та галереї |
![]() |
Відео |
![]() |
Інтерв`ю |
![]() |
Блоги |
Новини компаній | |
Повідомити новину! | |
![]() |
Погода |
![]() |
Архів новин |