На початку 20 століття переїхав до Катеринослава. Працював учителем графічних мистецтв, викладав на художніх курсах, був одним із організаторів Катеринославського художнього музею, який відкрився 10 травня 1915 року і розташовувався тоді у Потьомкінському палаці. Коли художній музей і художнє училище розташовувалися в одному приміщенні, Микола Погрібняк мав унікальну можливість показувати своїм студентам найцінніші музейні скарби, недоступні для більшості відвідувачів.
1907 року Микола Погрібняк почав оформлювати дешеві книжечки для народного читання — «книжки-копійки», які виходили у Катеринославі. Оформлював книги Адріана Кащенка, Івана Труби, Олени Пчілки, Дмитра Яворницького та інших.
Викладав у Дніпропетровському художньому училищі. Був учителем відомої у світі української художниці Галини Мазепи.
Під час війни, 1942 року як художник брав участь у науково-археологічній експедиції на порожисту частину Дніпра, а в грудні того ж року виставлявся у художньому музеї. 26 січня 1943 року «Дніпровська газета» писала: «Твори М.С. Погрібняка збудовані цілком на українському ґрунті. Художник любить свою країну, її вечори і ранки, її засніжені села. Художник однаково добре володіє пастеллю, аквареллю, олією».
Художник зібрав багато зразків українського орнаменту.
Помер Микола Погрібняк 30 травня 1965 року в Дніпропетровську. На його могилі художнє училище встановило пам’ятник. Його картини зберігаються в Дніпропетровському художньому музеї. Найбільш відомі його твори: «Після дощу» (1912), «На Київщині» (1913), «Вечір» (1937), «Метелиця» (1945), «Колгоспна отара» (1949).