Не Катерина заснувала — вона лише перейменувала: як археологія спростовує офіційний міф про Дніпро

Питання дати заснування Дніпра виходить далеко за межі академічних суперечок. Йдеться про історичну пам’ять та ідентичність мешканців міста. Десятиліттями у масовій свідомості закріплювалася версія про виникнення міста у XVIII столітті — з появою Катеринослава. Однак археологічні та письмові джерела свідчать про інше.

Про це говорить археолог і офіцер Збройних сил України Ярослав Ярошенко, який з початку повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист країни, пише «Наше місто».

Карта 1526 року і Стара Самарь

Одним із ключових історичних джерел дослідники називають карту польського картографа Бернарда Ваповського 1526 року, на якій уже позначено місто Стара Самарь.

«Це перша чверть XVI століття. Окрім цього є і інші джерела — писані, речові. Але археологічні дослідження дали значно більше інформації про цю територію», — зазначає Ярошенко.

30 років досліджень

Археологічні дослідження цієї території тривають понад три десятиліття, однак за весь цей час проведено лише близько десяти великих польових сезонів. Під час розкопок виявлено залишки козацького поселення, що існувало задовго до будівництва Новобогородицької фортеці у 1688 році.

«У нас була козацька Стара Самарь, яка знаходилася над річкою Самар. А трохи перекриваючи її зверху, наприкінці XVII століття була збудована Новобогородицька фортеця», — пояснює дослідник.

Не село, а справжній міський осередок

Розкопки показали, що поселення було значно більшим і розвиненішим, ніж вважалося раніше. Археологи знайшли цілі комплекси будівель ремісників і заможних мешканців, численні предмети побуту, знаряддя праці та керамічний посуд.

Стара Самарь виконувала роль сервісного центру на торговельному шляху — тут підковували коней, відпочивали мандрівники, проводились торговельні операції. Саме це, на думку Ярошенка, відрізняє поселення від звичайного села.

Імперський міф про «дике поле»

Дату 1776 року археолог пов’язує з імперським історичним наративом. Російська імперія століттями створювала міф про те, що південь України до приходу Катерини ІІ був «диким полем».

«Імперія завжди, куди б вона не приходила, намагається нав’язувати свою культуру, мову і формувати власну історичну пам’ять», — наголошує Ярошенко.

Насправді ж, за словами дослідника, ці території були небезпечними, але аж ніяк не пустельними — тут розвивалася торгівля, ремесла і виникали поселення, які з часом перетворювалися на міста.

Історія як основа ідентичності

Як офіцер ЗСУ і доброволець, Ярослав Ярошенко говорить про історію не лише як науковець, а й як людина, що захищає країну зі зброєю в руках.

«З’являється розуміння, хто ми є, звідки ми пішли і куди йдемо. А ця територія — колиска українського козацтва», — підсумовує він.

Значна частина археологічної пам’ятки досі прихована під сучасною забудовою — тож нові відкриття можуть чекати на дослідників попереду.