Ведь это счастье быть кому-то нужным...

Ця дивовижна і гарна 93-літня жінка й досі здатна запалити творчою енергією та оптимізмом усіх навколо. З Дніпропетровським національним університетом кандидата філософських наук, професора, заслуженого працівника культури УРСР Євгенію Шабаліну поєднали 50 років плідної роботи. Народилася вона в 1919 році в селищі Сукремль Брянської області. У 1940 році закінчила Московський педагогічний інститут. З 1941-го і до кінця війни працювала у фронтовому евакуаційному шпиталі. Має відзнаки – орден «Вітчизняна війна» і медалі «За бойові заслуги» та «За оборону Сталінграду». Після аспірантури в Дніпропетровському державному університеті та захисту дисертації викладала філософію, естетику і культуру. Протягом десяти років Євгенія Миколаївна Шабаліна була завідувачем кафедри філософії ДНУ. До вісімдесяти років несла світло знань і своєї вічно юної душі студентам.

Проте таланти Євгенії Миколаївни не обмежилися професійною діяльністю. З молодості вона чудово співала (після війни її навіть запрошували солісткою до Дніпропетровського театру ім. Т. Г. Шевченка), займалась різьбленням по дереву, ліпкою, вишивкою та малюванням. Але головним захопленням завжди залишались вірші. У творчому доробку Євгенії Шабаліної – шість збірок поезій.

«Всю жизнь свою я прятала в стихах,
Они – души моей негромкий голос.
Как в жизни, на тетрадочных листах –
То тёмные, то радужные полосы!»
- зізнається поетеса.

Вручаючи квіти, Микола Вікторович тепло привітав іменинницю: «Шановна Євгеніє Миколаївно, Ви виховали не одне покоління успішних студентів, тож Ви, без перебільшення, є "золотим фондом" нашого університету. Сучасна молодь має рівнятися на Вашу сумлінність та працелюбність. Зичимо Вам міцного здоров’я, невгамовної бадьорості та натхнення кожного дня».

Євгенія Миколаївна подякувала гостям за щирі привітання та дружню участь і, в свою чергу, подарувала їм на згадку збірку власних поезій «Вірші різних років», що вийшла зовсім недавно.

До порад, висловлених поетично Євгенією Шабаліною, варто прислухатися – вона нагадує нам про прості і водночас важливі речі:

«Не теряйте любовь и дружбу!
Храните друзей и своих любимых,
Не огорчайте их словом ненужным,
Лаской лелейте их души ранимые!
Ведь только любовь нас согреет нежно,
Если судьба вдруг ударит стужей.
А если будет нужна поддержка,
Верной опорой нам станет дружба!»