Про історію свята розповідає декан історичного факультету, професор Сергій Іванович Світленко: „Цього року вперше в історії нашої країни громадськість відзначала 22 січня подвійне свято, об’єднавши дві фундаментальні цінності українців – соборність і свободу. Щоправда, у 1919 році також святкували 22 січня День соборності та незалежності. У той день було ухвалено Універсал Соборності України – Акт Злуки, який об’єднав до того дві самостійні республіки: Українську Народну Республіку і Західноукраїнську Народну Республіку в єдину соборну державу. Водночас, 22 січня 1919 року виповнився рік від дня проголошення 4 Універсалу Української Центральної Ради, за яким УНР ставала суверенною й незалежною. Тому повернення сьогодні до об’єднаного свята – це, по суті, відновлення традиції, яка зародилася в 1919 році.
Безсумнівно, для нас соборність і свобода важливі й на сучасному етапі, тому що тільки на основі принципів демократії, свободолюбства й солідарності правової держави можна утвердитись Україні як потужній, соціально-культурно розвинутій, впливовій в суспільно-політичному, геополітичному вимірі державі ХХІ століття. Святкування Дня соборності та свободи сприятиме посиленню консолідації та інтеграції нашого суспільства, яке за допомогою соборницьких і свободолюбних принципів вирішить проблеми, які стоять сьогодні перед Україною, перед громадянським суспільством. Впевнений, що і наш „круглий стіл” сприятиме усвідомленню молодим поколінням історичного досвіду та орієнтації в сьогоднішньому дні, орієнтації на вічні цінності українського народу. Адже саме студентська молодь – майбутня інтелектуальна еліта незалежної України – буде втілювати у ХХІ столітті ці ідеали на основі принципів демократії, правової держави та суспільної солідарності”.
Засідання „круглого столу” відкрив проректор з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді, завідувач кафедри російської історії, професор Валентин Васильович Іваненко. У своєму вступному слові він нагадав, що ідеї соборності та свободи України як державно-політичної, громадянсько-територіальної, етнокультурної та економічної єдності та незалежності сформувалися вже на початку ХХ ст. „Це була природна реакція на такі історичні виклики, як чужоземне владарювання, національне гноблення, релігійну роз’єднаність та соціально-економічний гніт, – продовжив В.В.Іваненко. – Але в той час ця проблематика не стала предметом всебічного наукового осмислення. За радянських часів поняття соборності України практично не використовувалося, а якщо і вживалося, то здебільшого в негативному тлумаченні, в контексті розвінчання тих чи інших „буржуазно-націоналістичних” сил. Натомість в період незалежності нашої держави соборність і свобода України як наукова проблема зайняла чільне місце в нашому суспільстві й почала активно розроблятися й пропагуватися. Свідченням цього є, зокрема, створення й розробка резонансного наукового проекту „Наддніпрянщина – Галичина – Донбас – духовна вісь України”, проведення відповідних всеукраїнських наукових конференцій, започаткування часопису „Україна соборна”, поява перших узагальнюючих статей, монографій тощо. Все це дало можливість простежити основні етапи процесу об’єднання українських земель, показати сутність та особливості ідей соборності України. Проте й сьогодні ця наукова проблема залишається вельми актуальною, зважаючи на необхідність завершення процесу становлення української модерної нації, зміцнення молодої української незалежної держави, утвердження в ній високих соціальних стандартів, широких політичних і громадянських прав людини. Не менш важлива ця проблема і з точки зору існуючих тенденцій глобалізму в сучасному світі та інтеграційних процесів на пострадянському просторі. Вважаю, що сьогоднішній „круглий стіл” порушить злободенні проблеми соборності та свободи України і сприятиме інтелектуальному збагаченню всіх присутніх”.
З вітальним словом до аудиторії звернувся начальник управління внутрішньої політики Дніпропетровської міськради Михайлишин Володимир Дмитрович. Учасники „круглого столу”, а це - студенти-історики, науковці й викладачі факультету, заслухали доповідь декана історичного факультету, професора Сергія Івановича Світленка „Ідея соборності та свободи України в домодерні часи”. Тему втілення ідей соборності та свободи в період Української народно-демократичної революції розв’язував завідувач кафедри української історії та етнополітики, професор Олексій Борисович Шляхов. Потім учасники прослухали доповіді професора кафедри історії України Олександра Федоровича Нікілєва „Проблеми соборності та свободи України за радянських часів” і завідувача цієї ж кафедри, доцента, Юрія Анатолійовича Святця „Розвиток ідей соборності та свободи України в період Незалежності”.
Аудиторія була цілком переконана в тому, що внутрішня єдність та свобода мають стати надійними гарантами динамічного поступу українського суспільства, утвердження України як розвинутої, сильної та впливової у світі держави.
Автор: iнформаційно-аналітичне агентство ДНУ ім. О. Гончара
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |
Да и по большому счету не держава это, а ареал безраздельного господства беспредела, цинизма, коррупции, наглости и борзости властьимущих, капитала и банальных бандюков.
Носятся с этой мнимой "злукой" как дурень со ступой. Больше ни на что не способны. Реально и честно надо смотреть на вещи. "Ученые", блин Ответить | С цитатой | Обсуждение: 1