Самара стає зоною «локального» екологічного лиха

Дніпропетровській владі чисте довкілля не потрібне. Екологія — останнє, що турбує міських чиновників. У цьому переконались мешканці дачних кооперативів по вулиці Байкальській в Індустріальному районі обласного центру. Протягом двадцяти років люди намагаються привернути увагу екологів, санепідстанції та комунальників до вирішення проблеми забруднення річки Самари каналізаційними стоками одного із заводів.

Нечистоти потрапляють у річку в такій кількості, що риба обходить ці місця стороною. Дачники ж вимушені використовувати брудну воду для власних потреб. Уже не одне десятиліття б`є з труби цей фекальний водоспад. Каналізаційні води одразу потрапляють в річку, яка знаходиться в десяти метрах від відхідного колектора. Це одна із заток Самари, тож стоки безперешкодно потрапляють спочатку в Дніпро, а потім до наших кранів.

Місцеві мешканці кажуть: бувають такі дні, коли каналізація настільки забруднює водойму, що там гине геть уся риба. Років п`ятнадцять тому, коли повітря було чисте, а вода прозора, дачники власноруч побудували декілька пляжів. Літній відпочинок планували проводити саме тут. Унікальна природоохоронна зона зі своїм мікрокліматом з кожним роком перетворювалась на відходник промислових підприємств.

Заводи обрамляють дачну дільницю з усіх боків і вже підступились до ріки. Тепер замість лісосмуги перед очима дачників — доки, крани та баржі, а на зміну природній тиші прийшов постійний будівельний шум. А ось тут колись було улюблене місце для нересту риби. На березі цих природних водойм росли дерева, занесені до Червоної книги України. Тепер поодинокі скелети сухого гілля — все, що від них залишилось. Знищили люди і цей куточок дикої природи. За словами дачників, тут також з-під землі виросла нічийна труба, яка збирає стоки зі свинарника, лазні та туалетів. Тому болото, в яке перетворились джерельця, зараз приваблює хіба що комах.

Багаторічна епопея зі зверненнями мешканців «Степовика» триває і досі. Голова кооперативу бережно зберігає лист до силікатного заводу, датований ще вісімдесят восьмим роком. У ньому кервіництво водоканалу звинувачує підприємство в незаконному врізанні каналізаційних комунікацій в їхню систему. Минуло дев`ятнадцять років. Екологія змінилась, а герої конфлікту залишились ті ж самі. Тож знайти винуватців, як завжди, виявилось дуже складно. Представники заводу та водоканалу відхрестились від прокаженої труби, отже, розв`язання проблеми можна було б чекати ще півстоліття. Проте вчора на місце події виїхали представники санепідстанції Індустріального району і нібито пройнялись проблемою. Ситуацією також зацікавилась природоохоронна прокуратура. Тож, чи зникне у Самари каналізаційна притока, ми обов`язково повідомимо в наступних випусках новин.