На березі Дніпра замість заповідної зони виросло сміттєзвалище та цвинтар домашніх тварин

Гори сміття на березі Дніпра, могильник домашніх тварин, занедбане людське кладовище, збіговище сатанистів та поселення бомжів — це далеко не повний перелік «визначних» пам’яток ландшафтного заказника, розташованого на житловому масиві «Фрунзенський».

Жителі обурені тим, що міська влада давно забула про цей куточок природи, який мав стати чудовим місцем відпочинку. Тепер же відпочивати тут не тільки огидно, а й небезпечно. Міський громадський ландшафтний заказник «Лівобережний», заснований у 2000 році, створювався з далекосяжними планами. Він мав стати природним бар’єром для жителів Лівобережжя від забруднювачів повітря промислових гігантів, розташованих по той бік Дніпра. Ентузіасти навіть висадили більше трьох тисяч дерев (це була алея Олеся Гончара), але знайшлись «добрі» люди, яким зелені насадження з якихось причин заважали. Велика пожежа знищила майже всю рослинність. Після цього інциденту ентузіазму в людей не залишилось, і про міський заказник безнадійно забули.

А декілька років тому люди вирішили, що місце якнайкраще підходить для кладовища домашніх тварин. Могильник почав розростатись, наближаючись до дренажного каналу. За словами мешканців, люди хоронять тут своїх вихованців щотижня. Самі риють могили для котів та собак, самі встановлюють мініатюрні пам’ятники і таблички. Зрозуміти їх теж можна: в Дніпропетровську немає жодного місця для санкціонованого поховання тварин.

Крім тваринного могильника, природний заказник «Лівобережний» може похвалитись чи не найбільшим в межах міста звалищем. Сміттєвози, економлячи пальне, не доїжджають до місця призначення і звалюють усі нечистоти прямісінько на берег Дніпра. Іноді приїздять санітарні машини з лікарень: тоді до побутового та будівельного сміття додаються ще й відходи медичних закладів.

Під Кайдацьким мостом все це нагадує величезну комунальну сміттєсхованку. Вночі приходять бомжі, які знайшли тут притулок, підпалюють купи сміття, а зранку все повторюється за звичним сценарієм. До речі, комунальним свавіллям уже зайнялась міська природоохоронна прокуратура. Її представники констатували, що все неподобство може призвести до розплоду гризунів та виникнення інфекційних хвороб серед населення району.

Прояснити ситуацію ми вирішили в санепідстанції АНД-району. Виявилось, там теж чули про комунальне пекло природного заказника. Але ніяких заходів працівники санепідстанції вжити не можуть, мовляв, ця територія не входить до складу їхньої підвідомчої території. Ось так у самому центрі Амур-Нижньодніпровського району виявилась нічийна територія. Знайти її господарів ми намагались у представників райради АНД району, але коментарів отримати не вдалось: за казковим збігом обставин протягом двох діб телефони цієї установи не відповідали.