75 років тому було відкрито відновлений залізничний вокзал Дніпра

3-го листопада 1951 року наш вокзал було урочисто відкрито після тривалої реконструкції, викликаної його руйнуванням у роки Другої Світової війни.

Дослідники історії знають, що до згаданої війни наш головний залізничний вокзал мав зовсім інший вигляд, в якому він був відкритий 30 травня 1884 року.

Але обстріли та бомбардування в 1941 році залишили від нього лише обгорілі руїни…

Відновлення вийшло дуже довгим та складним. І у підсумку вокзал постав зовсім не в тому вигляді, в якому його бачили проєктувальники…

Про це свого часу Міському сайту докладно розповідав відомий дніпровський історик, завідуючий відділом Дніпропетровського національного історичного музею імені Яворницького Максим Кавун:

«Вокзал був спорудою стратегічного призначення, тому питання про його відновлення постало відразу ж після звільнення міста у жовтні 1943 року. Проєкт нового вокзалу у Дніпропетровську було створено вже у 1945 році за розробками відомого архітектора Олексія Душкіна.

Однак, як вдалося встановити за архівними документами, що збереглися, будівництво вокзалу за проєктом Душкіна починалося двічі - в 1946 і 1950 роках. Чим же викликана велика різниця в 4 роки у будівництві такого найважливішого об'єкта?

Виявляється, будівництво нового вокзалу супроводжувалося детективними подробицями і місцями нагадувало спочатку похмурий трилер.

Вперше до робіт зі спорудження дніпропетровського вокзалу розпочали на початку 1946 року. Але вже наступного 1947 року з'ясувалося, що фундамент дав серйозну просідання. Розпочаті в авральному темпі роботи з будівництва вокзалу довелося швидко зупинити. Це вимагало додаткових досліджень ґрунту і внесення змін до проєкту споруди, що вже зводилася. За поки що не підтвердженими відомостями, за серйозні прорахунки під час зведення будівлі було репресовано цілу групу інженерів.

Роботи швидко зупинили. Будівництво дніпропетровського вокзалу знову почалося лише 1950 року. Фактично довелося все зводити наново. Головний інженер будівництва вокзалу – Є.Г. Родіонів.

Величезною загадкою історії вокзалу є й те, чому під час зведення будівлі сильно відійшли від проєкту О.М. Душкіна. Адже проєкт 1945 року був набагато помпезнішим, ніж побудована насправді будівля.

Реалізована будівля вокзалу дуже відійшла від початкового задуму. Як це часто трапляється з помпезними спорудами, жертвами прагматизму стали декор та частина елементів фасаду.

Проєкт Душкіна перебуває у архівах і опублікований у мережі. Нагорі веж ми бачимо великі машини - це танки або паровози, прикрашені декором. Ймовірно, їхня наявність мотивувалася як символи Перемоги. Але насправді вони не були встановлені.

Башти головного фасаду у проєкті прикрашали два величезні обеліски, схожі на єгипетські, у дві третини висоти головного фасаду. Насправді ці обеліски поставлені також були.

Три портики на центральному фасаді вирішені скромніше, порівняно з проєктом. Зокрема, портик головного входу, запланований спочатку визначним із загального обсягу будівлі, просто прибудований до головного фасаду.

Кардинально скоротили й обсяг декору. Не були реалізовані такі елементи, як картуш із вінком, який завершував центральну частину фасаду. (З 2003 р. на цьому місці височіє герб України – тризуб). Були заплановані величезні профілі Леніна і Сталіна з обох боків центральної частини головного фасаду, але вони також не з'явилися, що дуже дивно за умов ідеології на той час. Нарешті, не було встановлено барельєфи над двома бічними портиками, статуї та багато інших «надмірностей».

Урочисте відкриття вокзалу відбулося 3 листопада 1951 року. Це дуже пізно, за мірками тієї епохи, адже минуло вже 8 років від часу визволення міста. Це незвичайне твердження, але наш вокзал - фактично "довгобуд" в епоху повоєнного авралу.

А згодом вокзал став центром нового містобудівного ансамблю, до якого увійшли нова площа та сусідні будинки».

Повну версію статті можна прочитати тут.