
Як не дивно, саме серпнева спека – найкраща пора року для квітування цього незвичайного дерева.
Секрет в тому, що воно походить з південних регіонів і добре пристосоване до спекотних днів. Воно має декілька назв - Альбіція іранська, альбіція ленкоранська, шовкова акація ( Albizia julibrissin ) — вид квіткових рослин родини бобові ( Fabaceae ).
Ще недавно це було дуже рідкісне дерево у нашому регіоні. Але зараз його можна зустріти у багатьох парках Дніпра.
Чудово воно почувається і в Криворізькому ботанічному саду НАН України, де про нього розповіли:
“Родова назва — Albizia, походить від імені флорентійця Філіппо дель Альбіцці (італ. Albizzi), який познайомив в XVIII столітті Європу з цією рослиною.
Ареал рослини — Іран, Туреччина, південний схід Азербайджану, Далекий Схід (Китай, Японія, Тайвань), Індійський субконтинент (Бутан, північна Індія, Непал, Кашмір), Південно-Східна Азія (М'янма).
Як декоративна рослина альбіція завоювала весь світ, який лежить не тільки в субтропічній і тропічній областях, а й райони з помірним теплим кліматом в Європі, Середземномор'ї, Криму і на Чорноморському узбережжі Кавказу.
У південних регіонах України альбіція є по суті найкрасивішим і рясно квітучим протягом декількох місяців (липень-жовтень) деревом.
У Північній Америці вирощується як декоративна рослина (від півдня штатів Нью-Йорк, Нью Джерсі та Коннектикута на захід до Міссурі та Іллінойсу і на південь до Флориди й Техасу. Також у Сполучених Штатах вважається інвазійним видом.
Це велике листопадне дерево висотою 10-12 метрів. У нього розлога зонтикоподібна крона, як у деяких видів тропічних акацій. Листя альбіція ажурні, розсічені на безліч дрібних часток. Листя на ніч закриваються для збереження тепла.
Альбіція має правильні квітки, але чашолистки і пелюстки зрослі. Трубочка віночка у 2 рази довша за чашечку. Одна з найцікавіших особливостей її квіток — довгі численні тичинки з рожевими нитками. Вони висять пучками, висуваючись з різко забарвленого у жовтий колір віночка. Плоди — плоскі боби, багатонасінні, жовтуваті, довжиною 10-20 см. Насіння жовтувате, 0,5 см завдовжки.
Розпускається пізно, в середині травня, коли майже всі дерева вже розпустилися. Цвітіння її рясне і тривале — починається в середині червня і триває до вересня-жовтня, в залежності від погоди. Восени вона дуже довго зберігає листя (іноді до кінця листопада). Альбіція до останнього моменту залишається зеленою, і її листя одномоментно може знищити тільки заморозок або сильний вітер”.
![]() |
Gorod`ській дозор |
![]() |
Фоторепортажі та галереї |
![]() |
Відео |
![]() |
Інтерв`ю |
![]() |
Блоги |
| Новини компаній | |
| Повідомити новину! | |
![]() |
Погода |
| Архів новин | |