Загинула юна провідниця, яка допомагала евакуювати пасажирів поїзда Львів – Дніпро

Ілона Вовк все життя мріяла працювати на залізниці, їй було лише 19 років.

Потяг Львів – Дніпро зупинили через загрозу атаки дронів ворога. Ілона допомагала евакуювати пасажирів на безпечну відстань. У цей момент її збив поїзд.

Про цю трагедію та долю талановитої дівчини розповів голова правління Укрзалізниці Олександр Перцовський:

«Ілона Вовк - надзвичайно болюча втрата, яку залізнична родина зазнала цієї ночі. 19-річна дівчинка тільки-но розпочинала свій шлях провідниці. Дуже мріяла стати залізничницею, пишалася тим, що пройшла стажування й розпочинала перші повноцінні поїздки. Вона дуже активно залучилась до нашої молодіжної залізничної спільноти - її активність наша команда Персоналу помітила й Ілону відібрали разом з колегами пройти стажування в Німеччині (звідти це фото). Все було попереду - вона горіла роботою. Після іноземного стажування хотіла працювати саме в Україні в Укрзалізниці. Ми ж надзвичайно раділи, що попри всі складнощі професії, постійні загрози - до нас долучаються такі енергійні та самовіддані молоді фахівці...

...цю рокову ніч на 22 березня розбираємо по крупицях. Ворожі удари по рухомому складу змушують евакуйовувати пасажирів, щоб не лишати у пастці (так, сьогодні ж вночі завчасна евакуація на Придніпровській залізниці врятувала і бригаду, і пасажирів, коли БПЛА влучив у локомотив). На Одеській залізниці ж фатальні обставини привели до того, що зустрічний потяг смертельно травмував Ілону, яка як раз провадила евакуацію. Розслідування триває, як і чому наявні безпекові алгоритми не запобігли цій небезпеці, як одні обставини наклались на інші. Дуже важлива кожна деталь, щоб продовжувати працювати у тих надзвичайних умовах, у яких їздять сьогодні наші бригади.

Втім, вже знаємо й важливо про це сказати: Ілона діяла сміливо і в момент трагедії - саме прямувала на допомогу пасажирам.

...кажуть, що залізничні правила безпеки написані кров'ю. На жаль, ми щодня проживаємо написання правил роботи залізниці під час війни, які весь час мусимо змінювати та адаптувати. Кров, якою вони пишуться, не абстрактна - це імена, посмішки, мрії, плани, які ми втрачаємо назавжди. Дуже болюча ціна за те, щоб продовжувати рух. Але й спинятися, попри постійні ворожі налети на залізницю, не маємо права.

Світла пам'ять нашій юній провідниці Ілоні!».