«Придніпровської ТЕЦ уже немає, а тепло є»: як Дніпро вистояв найскладнішу зиму та готується до нових викликів

Дніпро продовжує залишатися головним гуманітарним та логістичним хабом країни, попри постійне посилення напруженості та ворожі обстріли.

В інтерв’ю виданню «Українська правда» міський голова Борис Філатов детально розповів, якою ціною місту вдалося зберегти тепло в оселях цієї зими та як децентралізація енергетики стала питанням виживання, передає «Дніпро Оперативний». 

Енергетичний фронт: порятунок Лівого берега

Головним досягненням сезону мер назвав повну перебудову системи опалення Лівобережжя. Раніше величезний масив залежав від одного джерела, що створювало критичну вразливість. Філатов зізнався, що готуватися до найгіршого сценарію почали ще після перших масованих атак наприкінці 2022 року.

«Я вже давно живу короткими планами: дожити до весни, закінчити опалювальний сезон, розпочати підготовку до нового… Майже весь Лівий берег Дніпра опалюється від так званої Придніпровської ТЕЦ, яка належить ДТЕК... Під час першого блекауту 23 листопада 2022 року я просто зрозумів, що вони нам Придніпровку все-таки знищать. Я дав вказівки підлеглим, щоб вони почали проєктувати і будувати так звані резервні котельні», – згадує Борис Філатов.

Результат цієї роботи дніпряни відчули на практиці: навіть після фактичного виведення ТЕЦ з ладу, місто залишилося з теплом.

«Придніпровської ТЕЦ вже немає, а тепло є: ми збудували дві стаціонарні котельні і ще 4 блочно-модульні. Фактично за 2 роки ми збудували 6 котелень, що дозволило забезпечити теплом весь Лівий берег… Усі ці котельні разом з мережами, підключеннями, з усіма роботами обійшлися нашому бюджету в мільярд гривень», – наголосив очільник Дніпра.

Питання бюджету та допомоги армії

Окрему увагу в розмові приділили фінансуванню Сил оборони. Борис Філатов пояснив, чому цифри у бюджеті-2026 можуть здаватися меншими, ніж у попередні роки. За його словами, на місцеве самоврядування перекладають дедалі більше державних видатків, зокрема різницю в тарифах.

«Зараз ми, наприклад, тільки водоканал дотуємо на 150–200 мільйонів з місцевого бюджету – покриваємо різницю в тарифах… Чому цього року підтримаємо армію менше? Зростають витрати. На місцеве самоврядування з кожним роком перекладають все більше. Якщо це буде продовжуватися, то не тільки Дніпро, але й усі міста перетворяться на каси з виплати зарплати комунальникам та соціальних виплат», – пояснив мер.

Він також додав, що попередня сума у 200 мільйонів на ЗСУ може бути переглянута після фінансового півріччя, якщо дохідна частина бюджету буде стабільною. При цьому Філатов зауважив, що за час повномасштабної війни місто вже спрямувало на потреби фронту близько 8 мільярдів гривень.

Чому місто продовжує витрачати на благоустрій?

Відповідаючи на критику щодо витрат на фасади та ремонти, Борис Філатов наголосив, що в умовах війни «благоустрій» – це часто питання безпеки та доступності.

«На що ми справді витрачаємо, це на утеплення фасадів. Бо це і є забезпечення енергетичної стійкості держави. І ми вже бачимо в платіжках, що люди на 30%–40% заощаджують взимку… Так, ми витрачаємо і на благоустрій. Але це не перекладання бруківки, а заниження бордюрів та інші речі для людей з інвалідністю, яких стає все більше», – підкреслив мер.

Міський голова також зазначив, що Дніпро активно впроваджує сонячну енергію, встановивши близько 150 сонячних станцій на школах, і готує аналогічні проєкти для лікарень.

Про тиск та майбутнє

Борис Філатов не приховує: працювати доводиться під постійним тиском – як з боку ворога, так і через численні перевірки та кримінальні справи. Проте, попри наближення лінії фронту до меж області, місто продовжує функціонувати як єдиний механізм.

«Нам не пощастило. Нас постійно бомбардували, але ми пройшли зиму набагато краще, ніж інші громади. Я усвідомлюю, що нам потрібно робити своє, не чекаючи, коли великі керманичі в Києві щось вирішать і допоможуть», – резюмував мер.