Світло великого міста: історія диспетчерки КП «Міськсвітло», яка майже 17 років відповідає за те, щоб у Дніпрі було світло

У Дніпрі до Дня української жінки продовжуємо розповідати історії тих, хто щодня тримає місто в робочому ритмі. Це жінки, які виконують відповідальну й часто непомітну, але критично важливу роботу — забезпечують безперервність процесів, від яких залежить комфорт і безпека містян.

Одна з них — Ольга Коротушенко, диспетчерка КП «Міськсвітло» Дніпровської міськради. Уже майже 17 років вона відповідає за те, щоб у Дніпрі було світло. Саме з центральної диспетчерської підприємства цілодобово керують системою зовнішнього освітлення — без вихідних, без пауз і часто без права на помилку.

«На підприємстві я працюю з жовтня 2009 року. Можна сказати, продовжую сімейну династію: і мама, і тато — електрики. Спочатку думала: навіщо мені ця «хлопчача» професія? Але втягнулася, відчула відповідальність — і мені справді сподобалося. До того ж саме тут я знайшла свою долю — мій чоловік також працює на нашому підприємстві», — поділилася пані Ольга.

Диспетчерська «Міськсвітла» пройшла великий шлях: від пульта телемеханічного управління 1978 року та паперових журналів — до сучасної системи з GSM-каналами зв’язку й інтерактивною онлайн-картою. Сьогодні фахівці в режимі реального часу бачать стан понад 500 шаф управління зовнішнім освітленням, фіксують пошкодження та оперативно спрямовують аварійні бригади. Центр оснащений сучасним програмно-апаратним комплексом, багатоканальними GSM-терміналами та генератором з автоматичним запуском, що дозволяє працювати навіть під час аварійних відключень електроенергії.

«Вся інформація сходиться до нас. Приймаємо зміну, переглядаємо оперативну ситуацію, контролюємо роботу бригад. Як тільки надходить заявка від мешканців про обрив чи неробочу лампу — я одразу її бачу й передаю в район або направляю аварійну бригаду. Диспетчер керує процесами: що першочергово, а що може зачекати. Тому важливо правильно розставляти пріоритети й бути стресостійкою», — пояснює вона.

За словами Ольги, за роки роботи умови суттєво змінилися. Якщо раніше команди передавалися телефоном, а лінії часто пошкоджувалися, то нині кожну шафу зовнішнього освітлення видно окремо — із показниками напруги на всіх фазах. Усі мережі відображаються на інтерактивній карті міста, що дозволяє реагувати на відключення миттєво.

«Коли я тільки прийшла, був один пульт, стіл і купа журналів. Зараз — сучасна система на базі мобільного зв’язку. Ми бачимо будь-яке відключення в реальному часі. Це зовсім інший рівень відповідальності й можливостей», — каже диспетчерка.

Найскладніше, зізнається вона, — це негода та наслідки ворожих обстрілів. Сильний вітер, снігопади, налипання льоду — усе це випробування для мереж. Згадує квітень 2018 року, коли місто засипало снігом і наслідки ліквідовували не одну добу. Під час війни робота стала ще більш напруженою: щойно надходить інформація про пошкодження — бригади виїжджають на обстеження й відновлення ліній.

«Я пишаюся своєю роботою, бо це величезний масштаб — ціле місто та прилеглі селища. Так, зараз через обстріли рф є обмеження енергосистеми, у дворі може світити не шість ламп, а одна-дві. Люди можуть бути менш вдячними, але думаю, всі розуміють, що це не наша провина — такі часи», — говорить Ольга.

Після напружених змін вона знаходить баланс та опору у простих речах — родині та хобі — уже близько десяти років захоплюється солодкою випічкою та в’язанням.

«Моя фірмова страва — класичний «Київський торт» із кремом «Шарлот». А ще мене дуже заспокоює в’язання», — розповіла Ольга.

Робота пані Ольги непомітна для більшості містян, але без неї місто буквально занурилося б у темряву. Так щодня, спокійно й без зайвих слів, жінки Дніпра роблять свою справу — відповідально і професійно.