Жителів Дніпра провели через чотири століття

Усі бажаючі змогли побувати на новій екскурсії, яка пройшла через 18-21 століття.

У Дніпрі є місця та об'єкти, які зберігають у собі відбитки одразу кількох різних епох. Одне з таких місць – Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені Мечникова, яка була започаткована ще наприкінці 18 століття.

Новий пізнавальний екскурсійний маршрут розробив відомий дніпровський історик, краєзнавець, письменник, журналіст, екскурсовод Микола Чабан. Усі бажаючі змогли побувати на цій екскурсії та торкнутися живої історії нашого міста.

Про це Микола Чабан розповів:

«Земська лікарня: ХVIII, XIX, XX і ХХІ століття в одній екскурсії.

Де ще можна у нас побувати одразу в чотирьох століттях?

Така мандрівка в часі можлива.

Не перший рік відбуваються екскурсії до найстарішої лікарні краю - обласної клінічної імені І. Мечникова. В народі її знають як "земська", бо впродовж 50 дореволюційних років губернською лікарнею опікувалося Катеринославське земство.

Микола Чабан впродовж тривалих краєзнавчих пошуків зібрав рідкісний матеріал про людей і події з 227-річної історії лікувального закладу.

Хто нині може пригадати перший поіменний склад медперсоналу?

1799 року це були: лікар титулярний радник Олексій Бєлицький, помічник наглядача Максим Шустенков. Трошки згодом служили штаб-лікар Карл Роде, підлікар Іван Денисов, фельдшер Петро Поземцев...

Тривкий слід в історії лікарні лишив головний лікар Павло Бойченко, автор грунтовного службового звіту за 1862 рік. А хіба можна забути, що стараннями борця з корупцією губернатора Андрія Фабра, лікарня мала дуже ошатний вигляд - такою побачив її в середині ХІХ століття столичний гість Ол. Терешенко.

Центральний корпус - величний палац 1845 року побудови -пам'ятає операції відомого військового хірурга Миколу Пирогова. Тут відновлювали здоров'я послідовно учасники Кримської, російсько-турецької, російсько-японської, Першої і другої світової воєн і, нарешті, від 2014 - російсько-української війни. Будівля колишньої клініки Червоного хреста нагадує про молодого доктора-подвижника Миколу Петровича Моцакова, котрий помер на лікувальному посту на 35-му році життя.

Ім'я самовідданим служителям Ескулала - легіон..

Архітектура сучасної лікарні примхливо поєднала будівлі середини ХІХ ст., зламу ХІХ і ХХ ст. і , ясна річ, наступних двох століть. Хоч і еклектична забудова, проте вона здатна чимало оповісти допитливому відвідувачеві: від класицизму до модерну.

А тутешня історична церква на честь шанованої чудотворної ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість» може нагадати про українських письменників Івана Манжуру та В. Домонтовича (дід останнього, як встановив М. Чабан, відспівував поета-страдника Івана Манжуру).

А скільки тут живих ілюстрацій до історії благодійництва в Січеславі. На диво збереглися споруди притулків для старих чоловіків і жінок (їх звали тоді "убежищами"). Перший нарекли Благовіщенським, другий Ольжинським. Опікувалася ними зокрема очільниця Благодійного товариства Катерина Василенко, яка згодом створить на своїх землях найбільший Знаменський монастир у нашій губернії.

Факти, події, імена змінювалися різнобарвним калейдоскопом за дві з половиною години насиченої екскурсії Миколи Чабана.

Й осіннє сонце на безлистих деревах обдаровувало всіх скупою посмішкою».

Фото Ол. Лебединського і Марини Тихомирової.