Люди Дніпра: Іван Кузьменко – учасник футбольного «матчу смерті»

У нашому місті народився та став відомим футболістом Іван Кузьменко, який згодом засяяв зіркою київського «Динамо» та збірної України.

Його ім’я закарбоване серед легенд українського футболу.

Але набагато більше людей його знає як одного із розстріляних фашистами учасників «матчу смерті» в Києві.

Вже у часи незалежності України була відрита правда про цей міф радянської пропаганди. Насправді футбольних матчів в окупованому Києві було проведено чимало. Перемоги радянських гравців аж ніяк не стали причиною їх розстрілів.

Відомих футболістів дійсно було розстріляно. Але причиною люті окупантів стали не поразки на футбольному полі, а диверсія на підприємстві, де працювали українські футболісти.

Про долю нашого легендарного земляка у групі «Історія розвитку спорту. Катеринослав – Дніпропетровськ» нагадав Ігор Семейніков:

«Іван Кузьменко народився 2 вересня 1912 року у Катеринославі.

Як і багато місцевих футболістів, спочатку грав у дворовій команді, потім 16-річний хлопчина був запрошений до команди «Совторгслужбовців» (майбутній «Спартак»).

Але вже з 1930 року, цей 18-річний хлопчина, який виділявся з-поміж своїх однолітків великою працездатністю та наполегливістю у грі, був запрошений в одну з найсильніших тоді міських команд – «Динамо».

У той же час, незважаючи на його молодість, він разом із найвідомішими у Дніпропетровську футболістами також виступає і за збірну міста.

Завдяки добре поставленим сильним ударам він спеціалізувався на пробитті штрафних ударів. Витривалий і вольовий спортсмен, він прославився не тільки як відмінний футболіст, але і як відмінний легкоатлет. Кузьменко неодноразово вигравав у ті роки звання чемпіона міста з бігу на 5000 метрів. Вже одне це говорить про те, що це був непересічний та багатосторонньо розвинений спортсмен.

З 1935 по 1941 рік гравець «Динамо» (Київ). Учасник турне збірної УРСР до Франції 1935 року, переможного матчу «Динамо» зі збірною клубів Туреччини 1936 року та зі збірною Басконії 1937 року.

Відразу після початку Другої світової війни разом з іншими футболістами «Динамо» було зараховано до винищувального батальйону Київського укріпрайону, в одному з боїв було поранено та потрапило в полон до фашистів. Йому вдалося втекти та пробратися до Києва.

Залишившись в окупованому Києві, грав за команду "Старт". У «матчі смерті» в першому таймі зрівняв рахунок, але на другий тайм вийти не зміг через застарілу травму меніска.

23 лютого 1943 року підпільники спалили механічний завод «Спорт», куди німці привезли сто саней для окування. Згоріли усі основні цехи. За це наступного дня в «Сирецькому» концтаборі відбувся розстріл 40 заручників, до яких потрапили і три футболісти «Старту», серед них виявився і Кузьменко.

24 лютого 1943 року життя Івана Кузьменка обірвалося у Бабиному Яру.

Про цього атакуючого півзахисника, який має гарматний удар і виконує колосальний обсяг роботи під час гри, із захопленням згадували футболісти, які грали з ним.

Ось що писав про нього, гравець довоєнного київського «Динамо» Костянтин Щегодський:

«Це був богатир із гарматним ударом. Він міг забити гол і із 40 метрів. Якось, під час підготовки до матчу чотирьох міст, ми тишком-нишком спостерігали з вікна, як Іван шліфує свій удар. Він брав три камери, вкладав одну в одну, щоб зробити м'яч важчим, сам надував м'яч, шнурував його, потім ставив на різних відстанях відворот і бив дві години. Ми тільки переглядалися з друзями: ось це сила, ось це цілісність, ось це наполегливість! Нашому замилування не було кінця».

«Згадую ще один епізод. Перед матчем із тбіліським «Динамо» Кузьменко отримав травму: пошкодив гомілковостопний суглоб. Заміни не було, і я попросив: …Потримайся якось, Ваню, потерпи…

А я хіба що? - знизав він плечима. - Ти знайди тільки мені бутсу на два розміри більше, бо свою не одягну - подивися, як розпухла нога.

Бутсу знайшли і матч ми виграли. Заради команди Кузьменко був готовий на все. Він назавжди залишився у моїй пам'яті самовідданим спортсменом, вірним другом та справжнім патріотом Батьківщини…».

Ілюстрації з відкритих джерел