Дніпро знову відкриває свої історичні таємниці. Археологи наголошують — наше місто має значно давнішу історію, ніж здається. Територія Старої Самарі, поблизу села Шевченкове, де колись розташовувалася Новоборогодицька фортеця, зберігає сліди людського життя, що сягають тисячоліть.
Археолог, краєзнавець Володимир Шалобудов розповідає, що дослідження на території Старої Самарі свідчать — люди жили тут ще в мезолітичний період, пише «Наше місто».
“Ну, якщо йти з самої давнини, тут були знахідки мезолітичних крем’яних знарядь, були закладки епохи бронзи, також Черняхівські пам’ятки. А от те, що ми бачимо — такий глибокий рів і берег — тут був перевоз ще з часів Золотої Орди. Тобто постійно тут жили люди з XIII–XIV століть,” — пояснює Шалобудов.
Археолог зазначає, що на цьому місці діяв так званий “злодійський” перевоз — “нелегальний” переправний шлях, яким користувалися торговці, щоб обійти мито.
“Основний перевоз був по Дніпру, а тут — перевоз був злодійський. Возили товари, які не потрапляли під митницю. У ґрунті тут лежить Самарська товща — стара природна основа, на якій формувалося поселення,” — каже дослідник.
Під час останніх розкопок команда археологів досліджувала залишки стародавнього спуску до води, яким користувалися мешканці та купці.
“Оце ми зараз ідемо по спуску до води. По ньому підіймали вози, човни, вантажі. На дні все було укладено камінням — сірим гранітом. Зараз воно вже осипалось,” — розповідає Володимир Шалобудов.
Фахівці зробили кілька шурфів і підтвердили — гранiтне мощення й справді збереглося фрагментарно під шаром ґрунту.
“Ми тут робили в декількох місцях шурфування — і граніт в один ряд укладено по всій ширині цього спуску. Перевоз був саме тут, бо берег затоплений. Якщо уявити, що Самара була вузенька, то перевоз існував якраз у місці, де зараз очерет. А праворуч — залишки червоної цегли. У часи Катерини тут був підземний прохід до води, бо на самій фортеці води не було, колодязі вирити було неможливо,” — додає археолог.
Дослідники також нагадують, що у 1688 році, коли будували Новобогородицьку фортецю, гетьман Іван Мазепа дав наказ не рубати місцеві дуби, щоб ворог не міг скористатися зручною дорогою.
“І сама фортеця, яка була збудована на цьому місці, фактично постала на місці старовинного козацького містечка Самари,” — зазначає Шалобудов.
Сьогодні археологи вважають, що територія Старої Самарі — це унікальний історичний пласт, який дозволяє простежити розвиток поселення від давніх часів до козацької епохи.
Автор: Шамрай Лідія
![]() |
Gorod`ській дозор |
![]() |
Фоторепортажі та галереї |
![]() |
Відео |
![]() |
Інтерв`ю |
![]() |
Блоги |
Новини компаній | |
Повідомити новину! | |
![]() |
Погода |
![]() |
Архів новин |