Городской сайт продолжает знакомить с судьбами воинов 128-й Днепровской бригады «Дикое поле».
В этой бригаде с первых дней полномасштабной войны – Сергей с позывным «Шон». Но он – вдвойне ветеран, потому что до этого имел большой опыт сражений АТО.
С судьбой побратима познакомил ветеран войны, известный историк Днепра Дмитрий Каюк, который тоже воюет в этой бригаде с весны 2022 года:
«Вчора у нашого Шона був день народження. Четвертий (!!!) в цьому пеклі під назвою фронт!
Шон ветеран. Він мало не перший, кого я побачив на пункті формування бригади у лютому 22 р. І з того часу Сергій безперервно в боях (не рахуючи час на шпиталі). До речі, це один з дуже небагатьох вояків, який мав бойовий досвід на початку повномасштабного вторгнення.
Воювати Сергій почав ще в АТО. І його знання для взводу були просто неоціненні. Шон дуже стриманий і врівноважений. За будь-яких обставин в його очах спокій і впевненість. Сергій ніколи не ниє й не скиглить. Свою солдатську справу робить впевнено, навіть, скажемо, капітально. Будьте певні, якщо Шон на позиціях, то все буде 4.5.0. Сергій знає і вміє все, що має знати і вміти піхота.
Він знає як вести оборонний бій і як штурмувати позицію п'дарів, як накладати турнікет і як завести здохлу "буханку", як будувати бліндаж і як смачно заварити "Мівіну", як не реагувати на дурниці від начальства і як жити в одній копанці з щурами та мишами ... А ще Шон до непристойності скромний. Був бій. Хлопці кажуть:
- Якби не Серьога, нам був би пиз...ць.
Я до Шона:
- Розповідай, братику.
- Та шо там розповідати. Почався бій. Я стріляв і раптом .....
Далі Сергій обов'язково переходить на когось з наших побратимів. Приміром, Юрка Арійця, який влупив по штурмовій групі московитів з двох РПК одномоментно, тобто з двох рук.
Примусити розповісти про себе Сергія дуже важко, що мене, як історика, дуже сердить. Якщо Ви завітаєте до музею м. Дніпра, то серед експонатів вуличніої експозиції побачите розірване уламками колесо. Це з автівки Шона. Того разу йому доля посміхнулася на всі 32. Дошкандибав на трьох.
Шоне, братику, удачі тобі! Щоб кулі, уламки, ударні хвилі та хвороби тебе оминали. Бажаю, щоб після нашої Перемоги, ти повернувся у рідне Дніпро живий та здоровий (тобто щоб не було більше в тебе контузій та крові)».
Фото со страницы Дмитрия Каюка.
![]() |
Gorod`ской дозор |
![]() |
Фоторепортажи и галереи |
![]() |
Видео |
![]() |
Интервью |
![]() |
Блоги |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
![]() |
Погода |
![]() |
Архив новостей |