Они не просят громких слов…

В Днепропетровской областной больнице имени Мечникова круглосуточно спасают наших защитников.

Даже с тяжелейшими ранениями и травмами эти герои сохраняют веру в лучшее и победу Украины.

Об очередном пациенте рассказал генеральный директор больницы Сергей Рыженко:

«Поранені не просять гучних слів…

Їм важко говорити.

Їм потрібно просте - турбота і відчуття, що поруч є ті, хто не відвернеться.

Вони лежать знесилені, але в очах перемога.

Володимир один з них.

Йому - 44, із Львівської області.

Міно-вибухова травма наприкінці серпня 2025р.

Велике ураження кінцівок, сідниць, попереку, надпліччя.

Але саме важке - почалася клініка вигинання через 10 днів після травми в лікарні Мечникова.

Правець (столбняк).

Діагноз, при якому без лікування стовідсоткова смерть.

Три тижні штучної вентиляції легень.

П’ять тижнів лікування в реанімації Мечникова.

Антибактеріальна терапія (припинення продукції токсину), імунокоригувальна терапія (нейтралізація незв’язаного токсину).

Контроль симптомів.

Контроль вітальних функцій.

Сьогодні посміхнувся, каже: хочу додому на Львівщину.

Це перший випадок за час війни виживання після активних видимих симптомів правця (столбняка) в лікарні Мечникова.

Валентина Лисничая, завідувачка реанімації сепсису, стала легендарним символом виживання Героїв у найважчій реанімації Мечникова».

Видео можно посмотреть здесь