Історики розкрили секрет реліквій, евакуйованих із прифронтового селища до Дніпра

З музею селища Покровське до нашого міста було привезено рідкісні експонати, які були виготовлені для історичного музею Дніпра ще за життя Дмитра Яворницького.

Міський сайт уже повідомляв про евакуацію цих раритетів.

Серед них – одразу кілька старовинних музейних вітрин. Таких уже давно не виготовляють!

Як і чому ці експонати потрапили із Дніпропетровського історичного музею до провінційної установи культури?

Виявляється, це переселення мало цікаву історію.

І про неї розповів відомий дніпровський історик, заступник директора Дніпропетровського історичного музею, волонтер Юрій Фанигін, який, серед іншого, активно займається евакуацією цінних експонатів із прифронтових регіонів:

«У Дніпро були евакуйовані унікальні артефакти музейної справи України.

А саме - сторічні вітрини у кількості більше десятка, які були в нашому музеї ще за часів Дмитра Яворницького.

Як же вони "зникли" та де були всі ці роки ?

Давайте послідовно…

У 1968 році почалася масштабна реконструкція будівлі музею з прибудовою велетенського нового корпусу. Який по просту називають "Діорама". Для її проведення навіть знесли стіну жовтої будівлі що виходила в парк, а у музею інших приміщень не існувало, дівати обладнання було нікуди. Та і напевно керівництво думало - нащо воно треба загалом... Скоро ж все буде нове, радянське ....

Саме тому вітрини зі "старої" експозиції дарували іншим музеям. І Слава Богу. Хоча, напевно, роздали не всі. І доля багатьох була сумною, може навіть смітниковою .... У нас залишилося всього декілька.

Так у 1969 році частина вітрин і потрапила у Покровський історико-краєзнавчий музей нашої області.

Треба віддати шану колегам музейникам за гідне та ретельне збереження цих артефактів усі ці роки.

16 вересня ми вивозили "Баб", і зайшовши в експозицію Покровського музею, я відразу відчув щось знайоме, ну прямо рідне. Це і були вітрини, прямо з нашими номерними шильдиками.

Стало зрозуміло, що нове завдання сформоване самою долею. Треба їх рятувати

Вже через тиждень ратувати потрібно було не гайно. Обстріли посилилися.... Неподалік музеї ну прямо в 10 метрах влучив Шахед, з іншої сторони прилетіли ракети РСЗО чи то град, чи ураган. Селище наповнилося вибитими вікнами, спаленими автівками та руйнуваннями будівель ...

З Покровським управлінням культури ми відразу знайшли спільну мову. Вони були обома руками за порятунок вітрин. Дякую голові управління Наталії Розгуловій. Юридично домовилися, що передачу оформимо на тимчасове збереження, а вже за мирних часів вирішимо їх долю остаточно.

Технічна організація була не проста. По-перше, де взяти вантажівку яка не побоїться туди їхати ? По-друге, де взяти на неї гроші ?

Чудом ці питання вирішили. І за фінансуванням у розмірі 15 тисяч на оплату перевезення я сердешно дякую друзям!

Але хто нас "прикриє"? Хто швидко завантажить?

І тут я Сердешно Дякую 25-й окремій повітрянодесантній бригаді та групі евакуації національної поліції "Білі Янголи".

Ось так і відбулася історична, з усіх точок зору подія. Подія нашої сучасної історії.

Можна було б сказати, що до святкування 170-и річчі з дня народження Дмитра Івановича Яворницького про таку подію можна мріяти. Але я мрію про Мир ...

14-ть вітрин врятовано - і це факт. Далі буде – і це факт номер два».

Фото – Юрій Фанигін.