Як 19-річна оператор бригади «Дике поле» збиває ворожі безпілотники

Насті було лише 7 років, коли до її рідного Донецька прийшов «руській мир».

Наразі Анастасія дає відсіч ворогам у лавах 128-ї Дніпровської бригади «Дике поле». На фронт вона пішла добровольцем.

Про долю героїчної дівчини у 128 бригаді розповіли:

«Їй 19 років і вона збила дві російські “Молнії”!

“У мене тремтіли руки від хвилювання, а потім хлопці кричать “Падає!”…

Анастасія - донеччанка. У 2014-му їй було 7 років, вона вчилася у четвертому класі, коли її родина змушена була тікати з рідного міста. Вона добре пам’ятає, як перед цим її бабуся розповідала про своє дитинство, яке припало на Другу Світову війну.

“Вона згадувала, як була маленька, як не було чого їсти і пити. А вже через два дні у нас почалася війна. А у 2022 році ми з мамою згадали ту розмову і буквально два дні — і почалось повномасштабне вторгнення. І знову довелося переїжджати”.

Тепер у Анастасії була ще й 5-річна сестра. Дівчина каже, що ще тоді вирішила йти до Збройних Сил, щоб захистити свою родину, маму і маленьку сестричку. Вона закінчила навчання у 18 років і почала ходити по ТЦК. Там показали відео з роботою операторів БПЛА і це було те, що їй підійшло, якнайкраще.

“Командир підрозділу сказав переконати його, знайти хоч один вагомий аргумент, щоб він погодився. Я розповіла, як мені прикро, що моя мама з малечею змушена тікати і ховатися по бомбосховищах, як мені прикро за Донецьк, який я пам’ятаю, як прикро за Донецьку область, яку окупанти перетворюють на руїну. І командир сказав, що це реальна мотивація”.

Анастасія думала, що найважчим випробуванням буде базова загально-військова підготовка. А виявилось, що найважчим було навчитися керувати дронами. Згадує, що іноді навіть плакала з відчаю, коли не могла пройти обов’язкову трасу, і на залік попросила пролетіти хлопців. А потім згадала про екзамен і тренувалась, доки не пройшла все самостійно. Це вміння стало в нагоді, коли справа дійшла до реальних бойових виходів.

“Це була російська “Молнія”, типу літака з вибухівкою. Я почала заходити на неї і у мене почали тремтіти руки і не можу, хоч вбий. А хлопці, одному 59 років, кажуть: “Настя, обережно, обережно, давай, давай”. І я не зрозуміла, вдалося збити чи ні, але хлопці з інших екіпажів почали кричати: “Вона падає, падає”. Це були неймовірні враження!”.

На другу “Молнію” полював дружній екіпаж, але коли стало зрозуміло, що вона летить у бік розрахунку Анастасії — та вже не хвилювалась.

“Це було “бамс” і її нема” - сміється дівчина.

Її головна мрія проста - мир. Мир, коли ти не боїшся згадувати про минулу війну. Не живеш з розрахунку, що будь-якої миті знову доведеться бігти у бомбосховище і не доведеться кидати все і тікати, хапаючи дітей і документи. Мир, у якому ворог більше не зможе навіть мріяти про нову війну. І кожен збитий нею дрон наближає той день, коли ця мрія стане реальністю».

Відео про Анастасію можна подивитися тут

Фото та відео 128 бригади