Герої бригади «Дике поле»: Батьківщиною «Кіма» стала Україна

Цей воїн народився далеко від меж нашої країни, але самовіддано захищає її незалежність у складі 128 Дніпровської бригади.

Учора був його день народження. На честь цього його побратим, відомий дніпровський історик Дмитро Каюк, розповів про долю воїна:

«Познайомилися ми з ним наприкінці лютого на пункті формування нашої 128 бригади "Дике Поле".

Володя народився далеко за межами України. Але тут навчався.

Зустрів своє кохання. Створив сім'ю. Відтоді Україна стала його Батьківщиною.

Тож коли прийшлі велика біда "Кім" без роздумів взяв до рук зброю. Деякий час ми навіть служили в одному взводі. Потім він перевівся до іншого підрозділу й відтоді ми час від часу зустрічалися на лісосмугах, коли він виходив на завдання або повертався з нього.

Володя за характером стриманий. Емоції демонструє нечасто, але щиро. Вміє мислити раціонально. Вдумливий. Якраз те, що треба для його військової спеціальності. Хлопці кажуть, що працював "Кім" дуже ефективно. Солдатська доля не була лагідною до нашого товариша.

Влітку 22-го він підірвався на розтяжці. Особисто я цього не бачив. Мені сказали, що уламками Володі посікло ноги. Через декілька днів я потрапив у Дніпро. Зайшов до "Кіма" в гості. Він якраз був на перев'язці. Поки чекав поцікавився у якоїсь жіночки в медичній уніформі, що треба нашому пацієнту.

- Вітаміни. - Коротко відповіла вона.

Я сприйняв цю вказівку в самому широкому розумінні. Швиденько мотнувся на Озерку. Якраз тільки но починався сезон фруктів. І я купив цілий пакет великої соковитої і солодкої сливи. У дверях палати мене зупинив лікар.

- Кому це? - Спитав він.
- Володимиру. - Відповів я.
- Ви певні, що йому це можна? - док дивився на мене як на схибнутого.
- Та чого ж ні? - Щиро здивувався. я.
- Не можна. - Рубанув лікар і пішов по своїх справах.

Я обережно зазирнув у палату. Володя лежав з перебинтованим черевом. Виявляється уламки гранати поцілили йому в живіт. Мої сливи справді були абсолютно недоречні. Якщо не більше. От вам і "солдатське радіо".

"Кім" одужав і повернувся на фронт. Через деякий час 152-й рвонув мало не в ногах у Володі. Величезний уламок буквально розпанахав каску в декількох міліметрах від черепа. Інший уламок розбив щелепу. Пізніше Володя сміявся й казав, що під час лікування важив 40 кг разом зі скобами у роті.

Ось такий у нас побратим.

Володя, бажаю тобі удачі та міцного козацького здоров'я!».

Фото – Валерій Кравченко