Як розвивалось судноплавство по річці Самара

Перший пароплав по цій річці з Катеринослава до Новомосковська пройшов у 1868 році.

Зараз в це важко повірити, але цей рейс у пароплава зайняв дві доби. Його прибуття викликало у мешканців Новомосковська масове захоплення!

Про історію розвитку пароплавства по річці Самара у групі «Рідна Новостепанівка (Цікавинки з історії Новомосковського краю)» розповів дослідник історії Ігор Лисенко:

«Вперше жителі Новомосковська побачили в своєму місті пароплав 2 травня 1868 року.

Це було судно «Берлінъ», яке з вантажем йшло з Катеринослава до Новомосковська майже дві з половиною доби.

В той час, ця подія викликала у містян не аби яку радість, особливо серед місцевих купців. Які відразу змогли оцінити всі переваги нового виду транспорту для торгівлі зерном.

Але рівень води в Самарі більшу частину року був відносно низьким, тому судноплавство для дніпровських пароплавів було досить ризикованим підприємством.

Документально відомо, що невеличкі пароплави все ж таки возили пасажирів з Катеринослава в Новомосковськ. Це були переважно туристи або відпочиваючі. Одну таку екскурсію 14 травня 1909 року пароплавом «Работникъ» проводив наш відомий краєзнавець Д.І.Яворницький.

Після деякої перерви, через буремні роки громадянської війни, питання судноплавства по Самарі було знову актуалізовано. Під час підготовки проекта будівництва Дніпрогесу, в 1926 році в Присамар’ї була проведена велика підготовча робота. Було оцінено площі територій і кількість домогосподарств, які будуть затоплені через підняття рівня води в річці Самарі. Був проведений аналіз перспективного розвитку меліорації і регулярного судноплавства.

Закінчення будівництва дамби Дніпрогесу сприяло поступовому збільшенню рівня води в Самарі. В 1934 році виконуючи завдання уряду Український інститут проектування водних споруд розробив проект будівництва водної магістралі Донбас-Дніпро. За задумом розробників, планувалось створення на річках Самарі і Вовчій цілого каскаду шлюзів. До 40 % усієї продукції, яка в той час вироблялась на Донбасі, повинно було перевозитись новоствореним водним шляхом. Крім того, поруч з Самарою планувалось створення каналу для перекачування дніпровської води на Донбас.

Після остаточного підняття води в Самарі, виявилось, що його все одно недостатньо для безпечного вантажного судноплавства. В той час вже працював Новомосковський жерстекатальний завод і для регулярних відправок частини його продукції питання судноплавства треба було вирішити остаточно.

Тому з ранньої весни 1936 року на Самарі розпочались роботи по розчищенню та поглибленню фарватера, які були закінчені в кінці червня.

Нарешті 1 липня 1936 року було виконано перший рейс пароплавом «Степан Халтурин», який відкрив регулярне сполучення по Самарі між Дніпропетровськом та Новомосковськом. Самара стала судноплавною на протязі 43 кілометрів. Крім пасажирських пароплавів і буксирних катерів, в майбутньому планувався запуск руху ще й річкових трамваїв.

Реалізації багатьох планів завадила війна, на деякий час судноплавство знову припинилось і було відновлене лише в 1947 році.

Пароплав «Степан Халтурін», був затоплений німцями в 1941 році в районі Нікополя. В грудні 1945 року, в результаті проведення підводно-рятувальних робіт цей річковий пароплав був піднятий з дна і пришвартований до причалу Нікопольського судноремонтного заводу для подальшого відновлення. Весною 1946 року він вже був капітально відремонтований і розпочав навігацію на ділянці Херсон-Київ».

Ілюстрація зі сторінки групи «Рідна Новостепанівка (Цікавинки з історії Новомосковського краю)»