Шахтарські громади Дніпропетровщини можуть стати центрами виробництва обладнання для СЕС та ВЕС

Шахтарські громади Дніпропетровщини можуть розвивати виробництво обладнання для відновлюваної енергетики.

Про це йдеться у дослідженні на замовлення ГО «Екодія», присвяченому можливостям справедливої трансформації.

Український уряд планує відмовитися від використання вугілля в електрогенерації до 2035 року. На тлі поступового згортання вугільної промисловості експерти проаналізували економічну ситуацію в регіоні, кадровий потенціал, інфраструктуру, потреби місцевого бізнесу та можливі напрями інвестування. Один із ключових висновків — громади вже мають передумови для переходу на нові виробничі напрями.

«Шахтарські громади мають значні ресурси: промислові підприємства, кваліфіковану робочу силу, потенціал для сонячної, вітрової та біоенергетики. За правильної політики ці переваги можуть перетворитися на нові робочі місця і сталі джерела доходу. Інвестиції у виробництво обладнання для ВДЕ або розвиток біоенергетичних кластерів — це шанс для регіону вийти з вугільної залежності без втрати економічної спроможності», — наголошує Анастасія Бушовська, фахівчиня з енергетичної політики ГО «Екодія».

Що можуть запропонувати громади

Як йдеться у дослідженні, Павлоград має підприємства, які вже працюють із металом і технікою — зокрема, завод імені Макарова, Павлоградський ЕРМЗ, «Технометалпарк», «Павлоград Буддеталь». Вони можуть бути залучені до виробництва частин для сонячних, вітрових або біоенергетичних станцій тощо. Тим паче, місцеві працівники мають досвід у машинобудуванні та обслуговуванні промислового обладнання.

У Петропавлівці, Тернівці та Миколаївці є сільськогосподарський потенціал. В аграрному секторі утворюються значні обсяги органічних відходів — солома, залишки кукурудзи й соняшника, гній. Їх можна використовувати для виробництва біогазу або для біоенергетичних установок.

У регіоні достатньо сонячної активності для розвитку сонячної генерації. На вільних або промислових ділянках можна встановлювати сонячні електростанції як для місцевих потреб, так і для продажу енергії в мережу. Наразі в області вже працюють станції загальною потужністю близько 200 МВт — потенціал значно більший.

«Усі громади мають муніципальні будівлі, на яких можна встановлювати сонячні станції та землі, які можна використати під нові проєкти — наприклад, території закритих шахт або занедбаних виробничих майданчиків. У Павлограді вже є плани створення індустріального парку, у Петропавлівці — агрокластера з біогазовою станцією», — додає Анастасія Бушовська.

Державна підтримка — на рівні загальних програм

У серпні 2024 року уряд затвердив Національний план дій з розвитку відновлюваної енергетики до 2030 року. Документ передбачає запровадження пілотних аукціонів для розподілу квот підтримки виробників відновлюваної електроенергії — сонячної, вітрової, біогазової тощо. Це створює можливості для інвесторів, які планують запускати проєкти у сфері ВДЕ.

У межах дослідження опитали 45 підприємців із чотирьох громад. Більшість із них підтвердили залежність бізнесу від вугільної галузі, але водночас висловили готовність адаптуватися до змін і зацікавленість у використанні альтернативних джерел енергії.

Бар’єри на шляху справедливої трансформації

Головні перешкоди — застаріла інфраструктура, нестача кадрів для нових галузей, а також безпекова ситуація. Частина територій регіону наближена до зони бойових дій, що створює ризики для інвесторів і ускладнює планування довгострокових проєктів.

Водночас громади вже розробили або оновлюють свої стратегії розвитку. Вони включають створення нових виробничих кластерів, технопарків, навчальних центрів і підготовку документації для залучення фінансування.

Довідково

Справедлива трансформація (Just Transition) – це модель розвитку регіону, що передбачає гідне життя та чесний заробіток для усіх працівників та спільнот, на яких вплине процес відмови від викопного палива (ліквідація виробничих потужностей, вугледобувних та суміжних підприємств тощо).

Український уряд планує відмовитися від використання вугілля в електрогенерації до 2035 року. Без належної державної та місцевої підтримки, щойно це станеться, виникнуть проблеми працевлаштування, перекваліфікації звільнених працівників та загалом постане питання майбутнього вугільних громад. Тому вже зараз потрібно впроваджувати програми та плани справедливої трансформації, як частину зеленого відновлення. Водночас вугільні громади мають потенціал до створення зелених робочих місць, зокрема й для локалізації виробництва обладнання для відновлюваних джерел енергії.