«Схопила гранатомет, побігла і вистрілила». Як бойова медикиня 128-ї бригади тероборони «Дике поле» знищила солдатів рф

58-річна старша бойова медикиня 128-ї бригади територіальної оборони "Дике поле" Світлана у боях за Старомайорське не лише рятувала поранених, а й взяла на себе командування, стримувала штурми та особисто знищила бійців армії РФ з гранатомета.

Військова розповіла Суспільному: заходила разом з бійцями на "нуль". Допомагала пораненим, але у певний момент довелося замінити командира.

"Зі старшим сержантом ми виконували бойове завдання. Комбат нам передавав по рації, ми з хлопцями працювали. Коли вже почули, що до нас заходять чотири бійці рф, і вони буквально через два будинки від нас зайняли хату, то треба було їх вибивати. Я тоді не думала довго, побігла взяла одноразовий гранатомет, схопила і побігла до тієї хати: вистрілила у вікно і прибігла назад. Я це зробила, бо це було потрібно", — сказала Світлана.

Вона додала: російські військові дуже швидко просочуються. Куди зайшли четверо, то незабаром можуть бути вже 10-15, і тоді потрібна штурмова бригада, аби їх вибити. Тобто потрібно було не дати їм такої змоги.

"Я не за себе переживаю, а за хлопців, які зі мною поруч. У кожного з них вдома мати, діти, батьки... Якщо я можу хоч одному допомогти — у цьому й полягає моя місія", — зазначила медикиня.

Світлана з побратимами. Суспільне Дніпро

За словами Світлани, згодом її та побратимів вивели з оточення. Потрібно було везти документи на поранених в лікарню. Тоді жінка й дізналася, який подвиг насправді здійснила. До того сприймала зроблене за належне.

"Сказали, що "Ти, Свєтка, ну ти взагалі обезбашенна". Ну в такому плані. Але всі хлопці виконували бойове завдання. Тоді не було часу на роздуми, ніхто не думав, що ти зробив якийсь подвиг. Ти робив те, що потрібно, і все", — розповіла бійчиня.

Світлана згадала: коли вперше потрапила у батальйон, то була в шоці від кількості поранених. Втім, одразу зрозуміла, що діяти треба швидко, адже життя іноді йде на хвилини.

"Я знаю як допомогти, знаю, що робити. Інколи, коли їду додому, вони (побратими — ред.) вже питають: "Коли ти повернешся?". Я ще не поїхала, а вже питають, коли повернусь. Отаке в нас буває", — сказала бойова медикиня.