Зеленський підписав «скандальний» закон про добросовісного набувача: що змінилося і що кажуть критики

Згідно з законом, майно не може бути витребувано, якщо з дати реєстрації права власності минуло понад 10 років. Закон не розповсюджується на об'єкти критичної інфраструктури.

Президент Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача. Закон передбачає, що майно не може бути витребувано, якщо з дати проведення державної реєстрації права власності минуло більш як 10 років. Про це повідомляється на сайті парламенту, пише УНН.

"07.04.2025 - повернуто з підписом від Президента України", - ідеться у повідомленні про стан проходження документа.

Верховна Рада 12 березня ухвалила цей законопроєкт №12089 у другому читанні і в цілому.

Документ передбачає, що майно не може бути витребувано, якщо з дати проведення державної реєстрації права власності минуло більше ніж 10 років.

Це не стосується об'єктів критичної інфраструктури, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, об’єктів та земель оборони, територій природно-заповідного фонду, пам’яток культурної спадщини, які не підлягали приватизації.

Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, до цього граничний термін, коли держава або громада можуть вимагати повернення майна в цивільному процесі, становив 3 роки.

Як повідомили у парламенті, документ захищає права та інтереси добросовісного набувача у випадку вибуття майна з власності держави чи територіальної громади та вирішує питання компенсації при витребуванні майна на користь держави чи територіальної громади.

Спілка українських підприємців закликала до негайного ухвалення проєкту закону № 12089.

Як вказали в СУП, документ, зокрема: не поширюється на об'єкти критичної інфраструктури, стратегічні землі, об'єкти культурної спадщини та природно-заповідного фонду, що є особливо важливим в умовах війни; вперше передбачає відповідальність державних органів та органів місцевого самоврядування за виділення земель. Вони будуть зобов’язані забезпечити компенсацію ринкової вартості майна, а також позови можуть бути спрямовані на конкретних осіб, які ухвалювали незаконні рішення; не стосується шахрайських схем чи тих, хто знав про недобросовісність підстав набуття власності.

Що кажуть противники закону

У лютому WWF-Україна закликала народних депутатів не ухвалювати законопроєкт №12089. Наголошувалося, що його ухвалення загрожує екологічній безпеці, суперечить принципам справедливості та позбавляє державу та громади права на повернення незаконно відчужених природних територій.

"Природні ресурси належать усім громадянам України, і вони повинні залишатися у державній або комунальній власності в інтересах нинішнього та майбутніх поколінь", - ішлось в заяві.

Керівник напряму "Екополітика" WWF-Україна заявляв, що по суті, законопроєкт створює можливість відчуження державної власності (насамперед, лісів, водних об'єктів тощо) на користь приватних осіб.

"Обмежений доступ до Державного земельного кадастру через режим воєнного стану створює широкі можливості для незаконного захоплення земель, у тому числі лісового фонду, який перебуває на балансі держави та громад", - сказав він.

Народний депутат Ярослав Железняк вказав, що підписаний Президентом законопроект №12089 про добросовісного набувача - скандальний. "На думку бізнес-спільноти, цей закон обмежить неправомірні дії щодо бізнесу з боку правоохоронних органів. Хоча справедливо було сказати, що проти закону виступило багато НГО та активістів. Тому і "скандальний", - написав Железняк у Telegram.