Днепрянам устроили экскурсию в донорский центр

Такая экскурсия лучше всяких слов убеждает в том, насколько важно и актуально сейчас быть донором.

Во время войны все больницы города испытывают острую потребностью в донорской крови. В Днепре регулярно проходят донорские дни и акции.

А теперь горожан в пользе донорства убеждали во время необычной экскурсии в один из центров Днепра по сбору крови.

Об этой необычной экскурсии рассказала известная экскурсовод нашего города Леся Логашова:

«Екскурсія в донорський центр м.Дніпро.

С донорським центром «ДНІПРО-ПЛАЗМА» наше екскурсійне бюро співпрацює більше року. Авжеж донори також полюбляють своє місто і цікавляться його історією.

І ось нещодавно телефонний дзвінок…

- Лесю, ви влаштовуєте історичні екскурсії у Дніпрі. Ми тут подумали… Вас не зацікавить організація екскурсії до нашого центру?

- Звісно зацікавить…

Не довго думаючі, ми з зібрались і вже через декілька днів зустрілись з представниками центру.

Відверто кажучі… ніколи не була в донорському центрі. Колись була така думка – стати донором, але на жаль по стану здоров'я не підхожу. Ні, я в принципі здорова людина, ніяких особливих проблем не маю… тьфу-тьфу… але виявилось, що такий маленький момент, як поганий зір, може стати перепоною. Тому не склалось…

Зате збулась мрія потрапити до сучасного центру донорів, побачити обладнання, дізнатися про виробництво унікальних препаратів з плазми, які щодня рятують життя тисяч українців. Почути про лікувальні властивості плазмоферезу та відвідати донорський зал!

І не просто побувати в святая святих, але й організувати таку екскурсію до мешканців міста. Вже в цю суботу наша група вперше вирушить на цікавезну і незвичайну екскурсію!

А ще… Уявіть собі у них є заслужений донор, якому 73 роки! Нам навіть пощастило його побачити і трішки поспілкуватися. Сказати, що я була вражена цією людиною – це нічого не сказати. Це було так несподівано!

Про центр можна розповідати ще довго… але краще все побачити своїми очіма, відчути цю атмосферу впевненості, спокою, благодійності і навіть героїзму. Саме такі відчуття у мене були по відношенню до людей, яких я побачила у донорському залі. Люди, які просто лежали слухали музику або читали книжку і… здавали кров, яка спасе чиєсь життя».

Фото со страницы Леси Логашовой.