Днепровский мастер воркаута рассказал о страшной правде войны

Спортсмен, силач и музыкант Павел Грендач уже больше года служит на передовой.

Его знают многие жители Днепра. До Большой войны Павел Грендач приобрел известность как один из инициаторов воркаут-движения в нашем городе.

Сейчас Павел (как и его единомышленник Денис Минин) служит на передовой. Многие горожане помогали приобрести для Павла и его побратимов необходимое оборудование.

К несчастью, его так и не успели применить. После страшного боя роты Павла практически не стало, сам Грендач чудом выжил, рассказав об этом следующее:

«Важко про це казати, але моєї роти, на потреби якої ви донатили, фактично більше немає…

Це був наш перший бойовий вихід і для багатьох, нажаль, останній.

Навідміну від більшості, мені дивом пощастило потрапити легким 300 в шпиталь і цього разу залишитися живим та цілим.

Все відбулося настільки швидко, що гроші, які я зібрав та обладнання, яким ви допомогли я фізично не встиг пустити в діло та ввести в експлуатацію.

Нажаль, моє розуміння нормально підготовленої, забезпеченої, укомплектованої та в цілому боєздатної роти принципово відрізняється від розуміння цих моментів в мого командування (розповідати можу довго, але як мінімум не зараз). Тому і подальшу службу в складі свого підрозділу ставлю під велике питання, бо вважаю, шо можу принести трохи більше користі, ніж піти в одну сторону і там тупо померти через чиюсь халатність, або інші незрозумілі для мене причини.

Враховуючи те, що на даний момент, моя рота не є боєздатною, я знаходжусь на реабілітації, а моя подальша роль поки під питанням, я прийняв рішення, що на зібрану суму придбаю щось необхідне на фронт туди, де це потрібно вже зараз, щоб ці гроші не простоювали, а робили свою справу. Тобто, цього разу я знову виступлю волонтером (як в старі добрі часи). Само собою зі звітами і т. д.

Всю бухгалтерію та цифри надам найближчим часом окремим постом.

Про всяк: якщо своїм донатом ви хотіли допомогти саме мені, але зараз вирішите перенаправити ці гроші в інше місце - дайте, будь ласка, знати, я відправлю їх вам назад.

А вам ще раз дякую за таку потужну підтримку! Тільки в армії я зрозумів, наскільки я багата людина, і мова зараз зовсім не про гроші…

Всіх обійняв міцно!».