Люди Дніпра: Художник Давид Пілко

Наразі ім'я цього талановитого та самобутнього художника в нашому місті практично забуте. Але, виявляється, у Дніпрі збереглися його картини, про що теж мало хто знає.

… Його роботи розкидані по всьому світу. Але він їх не продавав, а дарував друзям, знайомим, родичам. Багато картин таким чином опинилися в різних кінцях світу: Ізраїлі, США, Німеччині, Австралії, Україні. Основну колекцію його сина, Олександра, також художника і фотохудожника, вдалося зберегти, вони не продаються і є фамільною цінністю.

На багатьох картинах Давида Пилка відображено наше місто. Він багато працював на пленері, його творча особливість - це пейзажі старого Катеринослава.

Давид Ісаакович Пілко (1926-2008) народився у нашому місті. Тоді ще в Дніпропетровську пройшла його юність, коли в його життя увійшло захоплення малюванням.

Але з творчістю довелося почекати. Напередодні Другої Світової війни 14-річний Давид Пілко поїхав до Києва і вступив до ремісничого училища.

Разом з училищем у перші ж дні він був евакуйований на Урал, до міста Курган, де до кінця війни працював на військовому заводі. Після війни, повернувшись до Дніпропетровська, дізнався, що всю його родину було розстріляно в один день ще на початку війни. Жодної фотографії, жодного листа, жодного документа не лишилося.

Обдарований молодик починає відвідувати художні студії, ходить на етюди, пише постановки. Знайомиться з Дорою Болтянською, одружується з нею, у них народжується хлопчик, Олександр.

Олександр також став відомим художником зі своїм оригінальним баченням світу та творчості.

Син Олександр Пилко так згадує про батька: «Поступово живопис мого батька ставав усе професійнішим. Він брав участь у багатьох виставках, писав з ранку до ночі всім, що потрапляло під руку — це й олія, і гуаш, і акварель. Потім мама почала хворіти, і в 2002 році пішла в інший світ. З того часу батька перестало хвилювати і мистецтво, і саме життя...».

Через 10 років після смерті Давид Пілко повернувся до рідного міста – у вигляді своїх дивовижних картин. У 2018 році у КДЦ «Менора» проходила виставка творів Давида та Олександра Пилко. Хоча Олександр багато років прожив в іншій країні, він часто повертався до нашого міста. У колись рідний дім, до друзів та людей, які пам'ятали його батька. У Дніпрі є ще люди, які добре пам'ятають артистичну невисоку постать із розкішною вільною шевелюрою із мольбертом чи альбомом. Це Давид Ісаакович Пілко.

Одним із таких людей є Леонід Злобинський, у сім'ї якого зберігається кілька картин Давида Пилка. Він розповів про художника таке:

«Картины Давида Пилко завораживают, очаровывают сразу, невозможно оторваться, не рассмотрев каждую деталь. В них есть всё, они дышат.

Последние десять лет замечательный художник жил у сына. Свои старые работы не узнавал, не верил, что он сам мог так написать...

Об этом уникальном человеке, нашем земляке, мало известно и скромно написано в интернете, хотя должно быть гораздо больше в силу хотя бы того, что Давид Исаакович Пилко - уникальный художник с днепропетровскими корнями.

Я, собственно, откуда знаю о нем: мой отец дружил с Давидом и очень часто навещал его в мастерской, где он работал. От папы моего сложно сейчас добиться, где именно была его мастерская. Он говорит, что где то на левом берегу Днепра, и он с моей младшей сестрой ездил туда.

У нас дома есть картины, который Давид Пилко подарил моему папе. Одну картину «Зуб Софруджу» он сделал отцу на заказ. Папа очень любил Кавказ, Домбай, Архыз, ходил в горные походы и как-то принес Давиду фотографию знаменитого кавказского пика, попросив нарисовать его.

И вот я, когда смотрю на эту картину, то представляю нашего земляка и кланяюсь ему, его небесному таланту! Светлая память прекрасному художнику из Днепра - Давиду Исааковичу Пилко!».

Ілюстрації зі сторінки Леоніда Злобинського