Ежедневно в Днепропетровской областной больнице имени Мечникова спасают наших воинов, получивших тяжелейшие ранения на передовой.
Каждый из наших защитников в тяжелейшей ситуации находил силы для борьбы по-разному. Но для большинства этим источником сил была память о родных и любимых людях.
Об истории очередного спасенного героя рассказал генеральный директор больницы Мечникова Сергей Рыженко :
«Ще вчора було скрутно та самотньо…
Юрко кожного дня, виходячи на позиції, дивився на фото своєї коханої Вікторії і знав, що обов'язково до неї повернеться.
Юрко родом з Вінниці.
При поступленні він не міг розмовляти, відповідати на запитання, сказати своє ім'я.
В Мечникова перелито більше двох літрів крові.
Молодий організм активно почав набирати силу, з'явилися маленькі рухи.
Я дивлюсь у вікно і думаю: як можна це не любити, як можна це не захищати?
Цю зелень, цю природу, це сонце, це все, що нас оточує, повинно бути наше.
Мої поранення, моя нога, моя рука - це все, що я віддаю, захищаючи нашу країну, її не можна втратити та віддати варварам, - сказав Юрко, піднімаючи голову і розповідаючи про себе…».
Видео об этом можно посмотреть здесь https://www.facebook.com/rsa010963/videos/341625462315957/?rdid=1pBiAkB3zi74un86
Gorod`ской дозор | |
Фоторепортажи и галереи | |
Видео | |
Интервью | |
Блоги | |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
Погода | |
Архив новостей |