Два брата-воина встретились в реанимации больницы Мечникова

В Днепропетровской областной больнице имени Мечникова часто происходят удивительные встречи с героями, которым здесь спасают жизнь.

Молодые, сильные, красивые братья Михаил и Андрей защищают Украину. Еще недавно они и подумать не могли, что им спустя долгое время придется встретиться в реанимации.

Об этой героической и трогательной истории братьев-воинов рассказал генеральный директор больницы Мечникова Сергей Рыженко:

«Нас п'ятеро в сім'ї - чотири хлопаки, я наймолодший…

Два брата воюють.

Молоді, сильні, красиві.

Коли прилетіла 120 міна, мить тривала вічно, але Михайло (22 роки) встиг накласти турнікет, сказати по рації, що він 300-й.

Великий відламок повністю розтрощив його коліно.

Через одежу, залиту кров'ю, було видно розбиті кісточки та м'язи.

Він не розгубився, зібрав волю в кулак.

Дав собі слово доїхати живим до Франківська.

Підтримуючи руками і здоровою кінцівкою праву ногу, проїхав всю евакуацію, намагаючись не втратити притомність.

Далі Слов'янськ, ампутація.

У важкому стані доправлений до реанімації Мечникова.

Сьогодні одужує.

Михайло та його брат Андрій - справжня українська родина.

Зараз поруч, сміються, підтримуючи один одного, згадуючи красивих дівчат.

Іноді братерське щастя проявляється в таких зустрічах.

Коли ще два дні тому життя було під реальною загрозою.

Питаю: як справи?

Все добре, я швидко генеруюсь, головне мамка, - кажуть мужні хлопці, - вона в нас головний воїн в сім'ї, виростила нас бугаїв.

Галина Ярославівна та Сергій Михайлович виховали справжніх героїв.

З перших хвилин вітальної стабілізації Михайло просить одного - евакуація до Івано-Франківська, до рідного українського міста, в якому хоче прожити все своє життя…».

Видео об этом можно посмотреть здесь https://www.facebook.com/rsa010963/videos/2185575528490738