Жителям Дніпра розповіли, коли закінчиться війна

У Дніпровському Будинку мистецтв відбувся творчий вечір відомого письменника, поета, вченого Олександра Ратнера «Коли закінчиться війна».

Цього вечора Олександр Ратнер презентував свою нову поетичну збірку «Мені пощастило народитися в Україні».

Ця книга – авторський поетичний щоденник двох років Великої війни. У ньому кожен рядок пронизаний болем про нашу країну. Але, як і всі ми, Олександр Ратнер не знає, коли насправді закінчиться війна.

На творчому вечорі побувала та поділилася наступними враженнями поціновувачка поезії Ірина Галай:

«Знакова постать Олександр Ратнер в письменницькому середовищі Дніпра привернув увагу чисельних слухачів до презентації нової книги автора «Коли закінчиться війна» на творчому вечері у Будинку мистецтв.

Присутні стежать за творчістю автора у соціальних мережах, вірші - двомовні.

Мені особисто близький текст-звернення до знайомих і друзів поета, які покинули країну (розіслала його своїм знайомим):

ПИСЬМО УЕХАВШИМ ДРУЗЬЯМ

«Как жаль, что вы уехали, друзья,

В Америки - Европы - заграницы,

В Детройты, Дюссельдорфы, Гданьски, Ниццы,

И повидаться с вами мне нельзя.

Не смею осуждать за это вас,

Хоть некое предательство порою

В отъезде вашем вижу и, не скрою,

Не по себе от этого подчас.

Не верю, что чужбина вам мила,

Что Киев бывшей стал для вас столицей,

А Украина стала заграницей,

Хотя недавно Родиной была.

Под крышами нездешних городов

Живёте защищённо и смиренно,

Не слышите, как небо рвёт сирена,

А душу рвут рыданья юных вдов.

Бить не хочу себя сегодня в грудь,

Что я вослед за вами не уеду

И буду, стиснув зубы, ждать Победу,

А если не дождусь, - то будь что будь.

Вас часто вспоминая, на засов

Я память не закрыл на самом деле.

Ни Skype, ни Viber, ни WhatsApp, ни Tele-

Gramm не заменят ваших голосов.

Я слышу их, я вижу вас, закрыв

Глаза, и даже ваших рук касанья

Я чувствую, как знаки наказанья

За мысли, что бессрочен наш разрыв.

Я вам хочу поведать под финал

О радости, и в том её причина,

Что там, где вы, там тоже Украина,

Пусть временный её, но филиал.

Хотя расстались мы в недобрый час

(Наложено войной на добрый вето),

Но на письмо единственное это,

Друзья, взамен ответа жду я вас».

24. 12. 2023 г.

Дякуємо модераторці зустрічі Валентині Орловій, чудовому музичному супроводу поетичного вечора!».

Фото – Будинок мистецтв, Ірина Галай.