610 днів він мріяв просто вижити...

У Дніпропетровській обласній лікарні імені Мечникова проводять реабілітацію українського воїна, який пройшов через два роки полону та тортури п'яти таборів.

10 років лікарня Мечникова рятує постраждалих на війн.і Особливо велике навантаження на плечі лікарів випало останні два роки.

Багато пацієнтів потребують як складних операцій, а й тривалої реабілітації. Для цього у лікарні створено спеціальний реабілітаційний центр, про що розповідав Міський сайт.

Про одного з наших воїнів, якому потрібна була не тільки хірургічна допомога, а й тривала реабілітація, розповів генеральний директор лікарні Мечникова Сергій Риженко:

«610 діб мріяв не вмерти…

Миколі 50 років, родом з Волинської області, доброволець.

Під Червоним Лиманом після бою потрапив в ворожий полон.

А потім саме жахливе.

Побачив своїми очами справжні російські бараки, в яких перебувало до тисячі людей в одному приміщенні.

Камери, де не було ковтка свіжого повітря, де їли стоячи.

Каша, хліб та шматочок оселедця привели до дистрофії, схуд на 35 кг.

І кожного дня страх та думки за трьох діточок, сім’ю та Україну, яку люблю, і дуже хочу далі жити.

16 годин на добу стояли та благали Господа дати можливість повернутись додому.

П’ять російських таборів, подібних до концентраційних, про які читав в книгах, пройшов Микола.

Від довгого стояння наступила атрофія нижніх кінцівок.

Падав на підлогу та одержував гумовою палицею по ребрам.

Страхи, що сім’я, світ та Україна вже ніколи не повернуться.

В ці хвилини дуже хотілося вмерти.

Коли їли стоячи, слухав знущання та нелюдську поведінку зомбованих, жорстоких наглядачів, які примушували вчити огидні російські вірші.

Повернувся.

Признався, що сьогодні вперше посміхнувся, чекаючи родину в лікарні Мечникова, відчуваючи теплі почуття по всьому тілу.

Каже: в кожного своє щастя.

Микола сьогодні дарує свою душу без залишку».