У Дніпропетровській обласній лікарні імені Мечникова врятували 25-річну захисницю України, яка дивом вижила на передовій.
У лікарні Мечникова щодня рятують наших захисників та захисниць.
Багато історії врятованих вражають.
Про чергову з них розповів генеральний директор лікарні Мечникова Сергій Риженко:
«Очима, душею і серцем розмовляє…
Важке поранення в Запорізькій області під час наступу, підрив на міні.
25-річна Анастасія зі Львову, почула, як струм пройшов від голови до ноги, побачила закривавлені ноги, відірвану ліву кінцівку.
Розшматовану ногу хотіла сама зібрати до купи.
Наклала турнікети разом з побратимом на ліву та праву ногу.
Лежала, чекала, поки її евакуюють.
Миші бігали по її тілу, поряд було десятки трупів та поранених росіян та українських хлопців.
Сльози самі виливались з її очей, але Настя знала, що обов’язково виживе.
Дома її чекає п’ятирічний син Ярем.
Далі Запоріжжя, ампутація лівої кінцівки, та стрімка доставка в Мечникова, де прооперували праву ногу.
Сьогодні зранку позитивний настрій, бажання вийти на каталці на повітря і зустрітись з побратимами.
Мама працює медиком, але Настя, тримаючи телефон, боїться розповісти всі ці жахи війни та поранення».
Фото зі сторінки Сергія Риженка.
У лікарні Мечникова щодня рятують наших захисників та захисниць.
Багато історії врятованих вражають.
Про чергову з них розповів генеральний директор лікарні Мечникова Сергій Риженко:
«Очима, душею і серцем розмовляє…
Важке поранення в Запорізькій області під час наступу, підрив на міні.
25-річна Анастасія зі Львову, почула, як струм пройшов від голови до ноги, побачила закривавлені ноги, відірвану ліву кінцівку.
Розшматовану ногу хотіла сама зібрати до купи.
Наклала турнікети разом з побратимом на ліву та праву ногу.
Лежала, чекала, поки її евакуюють.
Миші бігали по її тілу, поряд було десятки трупів та поранених росіян та українських хлопців.
Сльози самі виливались з її очей, але Настя знала, що обов’язково виживе.
Дома її чекає п’ятирічний син Ярем.
Далі Запоріжжя, ампутація лівої кінцівки, та стрімка доставка в Мечникова, де прооперували праву ногу.
Сьогодні зранку позитивний настрій, бажання вийти на каталці на повітря і зустрітись з побратимами.
Мама працює медиком, але Настя, тримаючи телефон, боїться розповісти всі ці жахи війни та поранення».
Фото зі сторінки Сергія Риженка.
![]() |
Gorod`ській дозор |
![]() |
Фоторепортажі та галереї |
![]() |
Відео |
![]() |
Інтерв`ю |
![]() |
Блоги |
Новини компаній | |
Повідомити новину! | |
![]() |
Погода |
![]() |
Архів новин |