Дніпровський воїн та журналіст створив під обстрілами пронизливу пісню

Відомий журналіст Олександр Курбатов із перших днів війни вирушив захищати Україну.

Він дає відсіч рашистам у Окремій бригаді територіальної оборони Дніпра.

Але в екстремальних умовах у багатьох людей відкриваються нові грані таланту.

Такою віддушиною для Олександра (талановитого музиканта!) під час війни стала пісенна творчість.

Вже відбулася прем'єра його першої пісні. Вона називається «Весна» та присвячена нашим загальним переживанням навесні цього року.

Прослухати цю пісню можна тут.

На стадії підготовки – ще кілька нових пісень Олександра.

Його товариші по службі по бригаді розповіли про нові грані таланту Олександра Курбатова наступне:

«Для Олександра, бійця нашої бригади, це не просто пісня, це - відбиток емоцій, відчуттів, відбиток душі

"Це історія про власні переживання в березні. Мабуть, аналогічні відчуття були в багатьох... Війна, родина, яка після довгих вмовлянь виїхала за кордон. А я пішов добровольцем. Обстріли Харкова, Києва... Хто знав що з нами буде далі... Поганий мир, гарна війна, чи буде щось взагалі? Як буде з тими, кого любиш і коли їх побачиш? Одного дня похмура й холодна погода змінилася сонцем, температура підскочила з нуля до +15. У нашому неповному світі є приємна константа - це настання весни. Якою б не була затяжною, неприємною та гнітючою зима, після неї завжди прийде весна. Це навіть не надія - це впевненість, що все буде добре!"

В екстремальних умовах людина завжди відкриває в собі щось нове. Олександр - не виняток

"Лежав з температурою після кількатижневої ночівлі на бетоні. Холод тоді пробирав крізь три каремати! Результат - запалення легенів. Якось вийшов у двір в один з тих невизначених днів, а вже тепло і сонячно. Запалення, безумовно, неприємна річ. Але завдяки ньому була змога дістатися гітари. Демо-версію треку розіслав друзям у Дніпрі та Києві. Вони одразу ж запропонували допомогу, бо в мене була лише електрогітара. На записаний трек зіграли барабани і бас. Потім знову служба, все розтягнулося в часі... Але, зрештою, народилося. Друзі знімали на смартфон. Я себе теж фільмував на телефон, причому з допомогою родини, яка повернулася до України"

Олександр не збирається зупинятися і вже має декілька напрацювань. Йому є що розповісти, є чим поділитися.

"Нині частково записані ще кілька пісень. Будемо ось так уривками підтягувати їх до готовності. Побратимам та українцям хочу побажати надії. Звучить банально. Та й не просто продертися крізь власні емоції. Особливо коли копаєш під обстрілом хоч якийсь рівчак, щоб сховатися від ворожого снаряду. Коли копаєш окоп під дощем і потім мерзнеш у ньому на нулі. Це насправді непросто. Але якщо є надія - ці складнощі пережити легше. Надії всім нам, бо які б мерзенні вчинки не робили вороги - ми все одно переможемо!"».