Что происходит в больнице Мечникова в Днепре

Круглосуточно все лучшие врачи Днепропетровской областной больницы имени Мечникова героически работают ради спасения жизней тех, кто пострадал от войны.

О ситуации в больнице рассказал замдиректора больницы Александр Толубаев:

«10 діб позаду... триває надходження поранених. Військові, цивільні. Є жінки. Це нещадна, підла окупаційна війна проти України, проти всього світу, але ми вистоїмо, ми переможемо!

Вдячність медикам і водіям Дніпропетровського , Запорізького, Донецького обласних центрів медицини катастроф, які вивозять поранених з-під обстрілів.

Величезна шана і повага до військових і цивільних медиків, хто оперує поранених та рятує життя в прифронтовій зоні. Ми отримуємо пацієнтів оперованих, у важкому стані, але живих, маємо можливість проводити етапні операції та готувати до одужання і подальшої евакуації.

Дяка всім волонтерам, хто об'єднався з військовими і лікарями заради НАШОЇ ПЕРЕМОГИ!».

Руководитель Центра экстренной помощи Радий Шевченко добавляет к этому:

«Команди нашого Центру та лікарні Мечникова - люди в червоній формі та люди в білих халатах. Ми завжди разом!

У нелегкі часи взагалі як одна родина!

Наші водії теж справжні герої ( куди і як їздять - то пізніше)

Різні кольори зовні, але одна мета в серці у кожного».

Больница продолжает принимать раненных в войне с российским агрессором. Всем оказывается квалифицированная помощь.

О том, как спасли очередного раненного, сообщает главный врач больницы Мечникова Сергей Рыженко:

«У него там осталась целая жизнь…

Первые слова Николая, после снятия аппарата искусственной вентиляции лёгких в реанимации Мечникова - где мы?

В Харькове во сне он попал под бомбежку.

Кости черепа разломались на несколько больших кусочков.

После снятия промокшей кровью повязки было видно мозг.

Окровавленные пульсирующие сосуды головного мозга указывали, что жизнь ещё теплится в его теле.

Глубокая кома.

Мозг выключил все жизненные функции.

Боль, память, страдания.

Как пазл, профессор Andrey Sirko и нейрохирург Станіслав Поронік, подавляя усталость, забыв о времени ночью и днём под микроскопом восстанавливали череп и сделали все, чтобы сохранить мозг.

Спустя пятеро суток Коля проснулся, снят с аппарата ИВЛ, сам задышал, попросил кушать.

Медсестра Маша - самый близкий человек, родных, друзей и всех, кого раньше знал, пока не помнит - амнезия.

Мечниковцы делают все, чтобы вернуть не только жизнь, а и память».

Спасибо медикам за их ежедневный подвиг!

Фото со страницы Александра Толубаева, Радия Шевченко, Сергея Рыженко.