dp_probation

2 листопада 2021, 08:01

Нотатки психолога: історія успішних змін

З суб'єктом пробації Володимиром (так будемо називати героя нашої історії) я познайомилася у лютому 2020 року. На той час 43-річний Володимир вже один рік перебував на обліку в одному з районних відділів філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області. Чергове умовне покарання він отримав за грабіж. Попереду у нього ще два роки реєстрацій, роздумів про зміни та можливість реальних дій.

На перших зустрічах, перед початком психологічної діагностики особистісних властивостей та можливостей Володимира, обговорення його цінностей та настанов відбулись інтерв'ю, у яких суб'єкт пробації розповідав про різні періоди свого життя та про мотиви правопорушень, які він скоїв. Виявилося, що за плечима Володимира багатий досвід вживання наркотичних речовин та кримінальних вчинків.

Розповімо про Володимира. Володимир – це енергійний чоловік невисокого зросту з міцною статурою і впевненою поведінкою. Природа наділила його неабиякими інтелектуальними здібностями: висока пізнавальна активність, допитливий розум, стратегічне мислення, підприємницькі здібності, власна система цінностей. В індивідуальних особливостях особистості Володимира переважають характеристики Діяльного і Авантюрного типів, а саме: він любить ризикувати і проявляти ініціативу, вміє заражати своєю активністю інших людей, він не дуже хвилюється про інших, тому що вважає, що кожен може подбати про себе сам; він вміє знаходити друзів і впливати на людей, не дозволяє іншим скористатися своїми власними перевагами, однак вміє користуватися перевагами інших, здатний занурюватися у глибокі стосунки, схильний до саморуйнівної поведінки, уникає будь-яких обмежень, впевнений, що найкращий захист – це напад, коли відчуває загрозу, готовий нападати першим, має завищену самооцінку, загострене почуття справедливості і почуття власної гідності. До 2016 року у Володимира була ще одна психологічна особливість, яка проявлялася лише в інтенсивних стосунках: на початку стосунків він їх ідеалізував, а потім обов'язково знецінював.

Зупинимося на його соціальній ситуації розвитку, на відносинах, в яких зростав і формувався Володимир. Це була звичайна радянська сім'я: мама вчителька, тато військовий, молодша сестра. До восьмого класу навчання Володі їх сім'я проживала у Німеччині, за місцем служби батька, у невеликому військовому містечку. У матеріальному плані сім'я мала стабільний високий дохід. Володимир каже, що в той час він був домашньою дитиною, добре вчився, займався у секціях, але як хлопчисько постійно «чудив» та вдавався до ризикованих вчинків. Його витівки завжди закінчувалися фізичним і жорстоким покаранням з боку батька. За його спогадами, мама ніколи не перешкоджала таким покаранням і не проявляла співчуття після них. Виявилося, що у пам'яті Володимира збереглися спогади, в яких батько по відношенню до нього проявляв безпричинну агресію, а мама залишалась осторонь. «Теплих емоційних стосунків у родині не було ніколи, я пам'ятаю, що часто були сварки, – говорить Володимир та відразу ж стверджує, – але мене любили до певного віку: у мене було все!» ЗНАЙОМА ФОРМА БАТЬКІВСЬКОЇ ЛЮБОВІ?! Психологічна теорія прихильності, родоначальником якої є англійський психолог Дж.Боулбі, стверджує, що насильство над дітьми формує у дитини базову недовіру до навколишнього світу, і подальше життя такої дитини перетворюється на виживання, на постійне захисне реагування замість того, щоб розвиватися. Розповіді Володимира про його психологічні стани підтверджують цю тезу: «У моєму житті було достатньо ситуацій, коли я відчував тваринний страх, у мене виходило з ним впоратися тільки тоді, коли я переступав через нього та йшов по головах». Склалося так, що саме бунтарська модель поведінки змогла забезпечити Володимиру почуття безпеки і захищеності у світі, який його оточував.

Підприємницькі здібності Володимира дозволили йому почати заробляти вже у 10 класі. Перший бізнес був протизаконний, однак не призвів до покарання. Швидкі й легкі гроші, за словами Володимира, в той час були для нього чудовою мотивацією. Закінчивши шкільне навчання, він став студентом вищого навчального закладу, але було не до здобуття знань, він бажав насиченого та ризикованого життя. На той час Володимир вже тісно спілкувався з однолітками, які починали вживати наркотики. Перше вживання наркотичних речовин почалося після розлуки з коханою дівчиною. Сильні негативні переживання вдалося погасити вживанням наркотиків. Організм Володимира виявився толерантним до наркотичних речовин, і за короткий час особистість Володимира перетворилася на особистість наркомана, яка стала керувати його рішеннями, відносинами та вчинками. Досвід вживання наркотичних речовин у цілому склав 24 роки. Вживання наркотиків і відмова від них (у Володимира були періоди тверезості) завжди були пов'язані із зовнішніми обставинами. Думка про те, що тверезість потрібна йому самому ніколи Володимира не відвідувала. Зараз Володимир впевнений, що якби не було наркотиків у його житті, то не було б і судимостей. Також він стверджує, що завжди мав свою систему цінностей, він є сам для себе авторитетом, а людей оцінює тільки за їхні вчинки.

Соціально сприятливі зміни у житті Володимира, які стали помітними у 2020 році, насправді почалися з 2012 року. Сукупність знакових подій, вчинків та стосунків з людьми навколо нього змогли переформувати базову недовіру до світу у Володимира на довірливіше ставлення до оточення й до самого себе. Все почалося з повної відмови родини від Володимира, після якої він познайомився з жінкою (згодом вона стане його дружиною). Нове знайомство приносить у життя Володимира підтримуючі та теплі стосунки, які, однак, Володимир не відразу навчиться берегти. Протягом чотирьох років він несвідомо буде влаштовувати перевірки своєї коханої. На щастя, кохана успішно пройде усі випробування, вона прийме його різним, прихильність між ними виникне й стане надійною. Остаточною знаковою подією стане зрада близького знайомого з кримінального оточення. І у січні 2020 року Володимир прийме вольове рішення – він припинить вживати наркотичні речовини і обірве усі зв'язки з кримінальним світом. Ресурсний стан базової довіри до світу й надійна прихильність дружини зроблять добру справу, вони допоможуть Володимиру завершити ШЛЯХ ВИЖИВАННЯ і почати ШЛЯХ РОЗВИТКУ. Позитивні результати вольового рішення не змусили себе довго чекати, а саме, вже через півроку Володимир відновлює паспорт, водійські права, ще через 8 місяців йому вдалося отримати роботу, яка йому подобається. Зараз Володимир про своє життя каже так: «Я навчився розставляти пріоритети. Я довго йшов до того, що зараз маю і якщо я зірвуся, то все втрачу!» Такі слова говорять про новий світогляд Володимира: він тепер не знецінює відносини з людьми, він докладає зусиль, щоб їх зберегти, він дорожить роботою і довірою, яку надають йому його близькі. У житті Володимира все рідше і рідше відбуваються події, які викликають у нього страх, і, як наслідок, у нього зараз немає необхідності нападати або захищатися. У житті Володимира частіше з'являються події, у яких він реалізує бажання розвиватися, творити й планувати майбутнє.

Необхідно сказати про вплив працівників пробації на ті зміни, які відбулись у житті Володимира. Коли Володимир став на облік в органи пробації, він вів себе самовпевнено й наполегливо намагався нав'язати свої правила. На противагу такій поведінці інспектор пробації запропонував йому виконати певні умови, які, з точки зору соціуму, важливі для будь-якого
законослухняного громадянина. Володимир на них погодився. Був укладений джентльменський договір, обумовлені строки. Зобов'язання договору були виконані з обох сторін. Відповідальність інспектора викликала у Володимира повагу і довіру. Так Володимир переконався, що і поза сімейним колом в суспільстві є люди, які зацікавлені в його успіхах, і перебувають вони у колі законослухняних громадян.

На сьогодні є велика надія на те, що Володимир гідно відбуде залишок умовного строку покарання та стане повноцінним та повноправним членом громади.

Наталія Погоріла, листопад 2021 року