dp_probation

23 жовтня 2021, 09:53

Психофізіологічна суть адиктивної поведінки

21 жовтня 2021 року в Амур-Нижньодніпровському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області відбулося чергове відвідування суб'єктів пробації представниками Громадської організації «Український Центр Обслуговування Анонімних Алкоголіків». Було проведено бесіду стосовно психофізіологічних основ адиктивної поведінки.

Інформація, яка була надана суб'єктам пробації:

Більшість дорослих людей незалежно від їх етнічної приналежності, професійного статусу і добробуту мають травмуючий досвід обтяжуючий залежністю. Можна визначитися ще жорсткіше: навряд чи сьогодні можна знайти людину, яка дійсно особистісно вільна від уз тих чи інших залежностей.

Проблема аддиктивной налаштованості стосується всіх нас – хоча б тому, що адиктивна поведінка по суті своїй є неповноцінне-адаптивною в складних умовах сучасного життя. Аддикція – це недосконалий спосіб пристосування до нестерпно складних умов діяльності та спілкування. Аддикція може розглядатися як спроба втечі з реальності в якийсь сусідній смисловий простір, в якому можна відпочити, порадіти, зібратися з силами для того, щоб після знову повернутися в бентежну і небезпечну ситуацію реальному житті.
Психофізіологічна суть адиктивної поведінки полягає в невмінні керувати своїм психоемоційним тонусом. Людина хоче підбадьоритися, попрацювати або порадіти, а його організм не відчуває схильності до такого роду реагування на обставини життя або схиляють до песимізму умови праці.

Людина бажає бути свіжим і підтягнутим, а вантаж депресивних переживань послаблює його. Індивідуум прагне яскравих настроїв і захисту від тривоги і страхів, як від зовнішніх загроз, так і від глибинної незадоволеності собою, а приводів для особливих радощів все немає і немає. Ось тут-то «на допомогу» і приходить відповідний адиктивний агент, будь то алкоголь, марихуана або сигарета. Вони допомагають змінювати тонус без особливих зусиль – тільки за рахунок поглинання зовнішніх психоактивних засобів. Точніше, допомагають лише спочатку, тим самим ПРИРУЧАЮЧИ людину до звичної поведінки, яка стає далі вже немислимою без регулярного звернення за допомогою до адиктивного агента.

Наталія Погоріла,
Амур-Нижньодніпровський районний відділ
філії Державної установи «Центр пробації»
у Дніпропетровській області