Блог

Федоренко

Чи включається до складу доходу ФОПа – платника єдиного податку (1 – 3 груп) грошова компенсація (відшкодування) судових витрат

24.05.2024 08:50

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Статтею 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп.
Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку є: для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Суми коштів, що повертаються платнику єдиного податку, за рішенням суду як відшкодування судових витрат (судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи), не є доходом отриманим від господарської діяльності, тому такі кошти не включаються до складу доходу платників єдиного податку. При цьому такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах визначених ПКУ.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги платників податків!

24.05.2024 08:46

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 109.2 ст. 109 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Отже, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:
- в розмірі 340 грн, за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку);
- в розмірі 1020 грн при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів – для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Дніпропетровщина забезпечила надходження «військового» ПДФО до спеціального фонду держбюджету на понад 3,1 млрд гривень

24.05.2024 08:46

Для зміцнення обороноздатності держави упродовж чотирьох місяців 2024 року Дніпропетровська область спрямувала до спеціального фонду державного бюджету понад 3,1 млрд грн «військового» ПДФО.
Нагадуємо, що з 01.10.2023 частина податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України (далі – Кодекс) на відповідній території України та згідно із зазначеними нормами цього Кодексу належить до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів, зараховується в повному обсязі до спеціального фонду Державного бюджету України.
Норми встановлені Законом України від 08 листопада 2023 року № 3428-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України».

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Більше ніж у два рази збільшились надходження податку на нерухомемайно до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб

24.05.2024 08:45

Протягом січня – квітня 2024 року від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 86,8 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухоме майно). Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з минулорічним показником відповідного періоду надходження збільшились на понад 44,5 млн грн, темп росту – 205,3 відсотки.
Керівниця податкової служби регіону подякувала платникам за сумлінність та нагадала, що стосовно новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок на нерухоме майно сплачується фізичною особою – платником, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абз. 3 та 4 п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги платників єдиного податку третьої групи – юридичних осіб!

24.05.2024 08:42

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/785823.html повідомила.
З набранням чинності 01.01.2022 Закону України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» (далі – Закон № 1089) платники податків – юридичні особи при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Так, пунктом 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс) визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої ‒ третьої групи суб’єкти господарювання, зокрема юридичні особи, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Тобто заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж.
Відповідно до Закону № 1089 оператор і є постачальником при постачанні електронних комунікаційних послуг. Постачальник електронних комунікаційних послуг ‒ суб’єкт господарювання, який надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг. На відміну від попереднього Закону України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації» (діяв до 01.01.2022), який розділяв ці поняття та визначав окремо поняття «провайдер телекомунікацій» (суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку).
Водночас для застосування спрощеної системи оподаткування платники податків подають заяву за формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.09.2019 за № 1054/34025. Форма цієї заяви передбачає зазначення платниками видів діяльності за кодами КВЕД ДК 009:2010, які суб’єкт господарювання має здійснювати, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування.
Класифікація видів економічної діяльності (далі ‒ КВЕД-2010) затверджена наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396. Цей наказ визначає методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора КВЕД-2010. Згідно з КВЕД-2010 діяльність із надання послуг доступу до мережі «Інтернет» не належить до окремого класу або підкласу видів економічної діяльності, а є складовою класу 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв’язку» та класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку».
Отже, юридичні особи, які подають заяву на реєстрацію платника єдиного податку третьої групи із зазначенням КВЕД класу 61.10 « Діяльність у сфері проводового електрозв’язку» та класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку», на сьогодні не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Міністерство фінансів України підтримало позицію ДПС.
Водночас зазначаємо, що платники єдиного податку – юридичні особи зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Також реєстрація платником єдиного податку – юридичної особи може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.
При цьому наголошуємо, що анулювання платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи з Реєстру платників єдиного податку відбувається виключно у разі здійснення таким суб’єктом господарювання заборонених видів господарської діяльності.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

На порядку денному – питання оподаткування та робота антикорупційного сервісу ДПС

23.05.2024 11:59

Проведено засідання комітету за галузевою ознакою «Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за участі керівного складу та представників податкової Дніпропетровщини.
Обговорювались питання щодо: оподаткування доходу, отриманого фізичними особами від надання нерухомого майна в оренду; права фізичних осіб на податкову знижку та роботи сервісу «Пульс» Державної податкової служби України (ДПС).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Комунікації податківців Дніпропетровщини: нові знання та практичний досвід для студентства

23.05.2024 10:02

Українська молодь – гордість, надія та потенціал нашої держави.
Приємно та дуже важливо, що студентство цікавиться професією податківця і має бажання пов’язати з нею своє майбутнє.
Професія податківця одночасно і цікава, і відповідальна. Саме молоде покоління, яке у майбутньому поповнить команду працівників податкової служби, буде учасником формування сучасної, ефективної та європейської податкової системи.
Про це на онлайн зустрічі за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонова Валерія, у межах звернення на комунікаційну податкову платформу, спілкувались податківці зі студентами Університету митної справи та фінансів.
І ще один акцент зустрічі – отримання податкової знижки за навчання: підстави, умови, терміни.
Продовжуємо підтримувати добрі традиції – комунікуємо зі студентською молоддю!

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Обізнана та активна молодь – запорука успіху нашої країни

23.05.2024 09:59

Співпраця з вищими навчальними закладами Дніпропетровщини – завжди у фокусі уваги податківців регіону.

У рамках підписаного у 2023 році Договору про співпрацю пройшла робоча зустріч очільниці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталі Федаш та ректора Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» (Університет) Олександра Азюковського.

Захід пройшов у позитивній атмосфері.

Обговорювали плани щодо проведення спільних заходів зі студентами і напрямки подальшої взаємодії податкової служби та Університету.

Працюємо далі разом!

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Суб’єкти ЗЕД зобов’язані дотримуватись граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів

23.05.2024 09:59

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Територіальні органи Державної податкової служби України на підставі отриманої від Національного банку України (далі – НБУ) податкової інформації проводять документальні позапланові перевірки з питань дотримання резидентами вимог валютного законодавства, зокрема і в частині дотримання встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що контролюючі органи мають право проводити, зокрема, документальні (позапланові, виїзні або невиїзні) перевірки.
Главою 8 розділу II Кодексу визначено види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.
Підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків, зокрема, валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначається порушення платником податків відповідно валютного, податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Кодексу).
Відповідно до абзацу другого підпункту 78.4 статті 78 Кодексу право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 Кодексу (пункт 78.5 стаття 78 Кодексу).
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Кодексу посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Слід зазначити, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (абзац шостий підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу).
При цьому статтею 79 Кодексу визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.
Згідно з пунктом 79.1 статті 79 Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Кодексу.
При цьому пунктом 79.2 статті 79 Кодексу встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Слід зазначити, що абзацом третім пункту 79.2 статті 79 Кодексу визначено, що виконання умов статті 79 надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
При цьому документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (абзац сьомий підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу).
Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Кодексу, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).
У разі встановлення під час перевірки порушень, зокрема підтвердження факту порушення граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями, складається акт.
Якщо порушення відсутні, складається довідка.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (пункт 86.7 статті 86 Кодексу).
Згідно з підпунктом 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 Кодексу, акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі – матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі – комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Слід зазначити, що відповідно до підпункту 86.7.4. пункту 86.7 статті 86 Кодексу, під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень приймає висновок, що є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.
Матеріалами перевірки є: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід’ємною частиною; заперечення до акта (довідки) перевірки; пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 Кодексу.
Поряд з цим слід зазначити, що акт перевірки є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки, та не порушує права платника. При цьому висновки податкового органу за наслідками проведення перевірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб’єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника.
Відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 Кодексу на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
Водночас згідно з підпунктом 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 Кодексу податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Поряд з цим пунктом 56.1 статті 56 Кодексу визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

23.05.2024 09:54

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 16.02.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.01.2024 № 6 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.01.2024 за № 93/41438 (далі – наказ № 6).
Наказом № 6 визначено пов’язані з реалізацією положень Закону України від 10 серпня 2023 року № 3325-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» (далі – Закон № 3325) зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація).
Законом № 3325 внесено зміни, зокрема, до розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими передбачаються редакційні уточнення окремих положень, а саме:
слова «операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів» замінено словами «організаторів азартних ігор, отриманий від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів»;
слова «азартних ігор з використанням гральних автоматів» замінено словами «організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів»;
слова «букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино)» замінено словами «діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор».
Такі зміни стосуються уточнення об’єктів оподаткування податком на прибуток підприємств суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, визначених підпунктами 134.1.5, 134.1.6 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, а саме:
- доходу організаторів азартних ігор, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 Кодексу;
- доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 Кодексу.
Відповідно до підпункту 141.5.1 пункту 141.5 статті 141 Кодексу суб’єкти, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, одночасно з податком на прибуток за ставкою, визначеною у пункті 136.1 статті 136 Кодексу, сплачують податок на дохід за ставками, визначеними підпунктами 136.4.1, 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 Кодексу.
Нарахований суб’єктом, що здійснює діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, податок на дохід за ставками, визначеними підпунктами 136.4.1, 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 Кодексу, не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта.
Згідно з підпунктами 136.4.1, 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 Кодексу (з урахуванням внесених змін) під час провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною пунктом 136.1 статті 136 Кодексу, для платників податку на прибуток встановлено ставку податку у розмірі:
10 відсотків від доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (підпункт 136.4.1 пункту 136.4 статті 136 Кодексу);
18 відсотків від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (підпункт 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 Кодексу).
У зв’язку із зазначеним до основної форми Декларації наказом № 6 внесено такі зміни:
у рядку 10 уточнено редакцію особливих відміток для суб’єктів, що здійснюють організацію та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, та суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, крім організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;
показники рядків 11 – 13 і 15 щодо сум доходів, отриманих від діяльності з організації і проведення азартних ігор, та податку на дохід викладено в новій редакції.
Також аналогічні показники рядків 11 – 13, 15 Додатка ВП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (рядки 29 - 32, 34 - 36, 38 - 40, 42) приведено у відповідність до форми Декларації.
Положеннями пункту 46.6 статті 46 Кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням цього платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2024 року.
Крім того, нагадуємо, що 05 квітня 2024 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.03.2024 № 111 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 березня 2024 року за № 429/41774 (далі – наказ № 111).
Наказом № 111 внесені зміни до форми Декларації, які пов’язані з реалізацією положень Закону України від 21 листопада 2023 року № 3474-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» (далі – Закон № 3474).
Для цілей оподаткування прибутку банків Законом № 3474 внесено зміни, зокрема, до розділів ІІІ «Податок на прибуток підприємств» та ХХ «Перехідні положення» Кодексу щодо встановлення:
а) базової (основної) ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 25 відсотків для цілей:
оподаткування прибутку банку;
оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії банку;
застосування положень щодо виплати дивідендів банками;
б) базової (основної) ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 50 відсотків за результатами податкового (звітного) 2023 року з урахуванням вимог пункту 68 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
У зв’язку з цими змінами форма Декларації приведена у відповідність до положень Кодексу, а саме доповнено: примітку 5 основної форми, примітку 2 додатку АВ, примітку 6 додатку КІК, примітку 2 додатку ВП та приміткою 1 додаток ЗП Декларації реченням такого змісту:
«Банки зазначають базову (основну) ставку податку на прибуток у відсотках, встановлену пунктом 136.1 прим.1 статті 136 розділу ІІІ Податкового кодексу України або пунктом 68 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.».
Платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, з урахуванням змін, внесених наказом № 111, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2024 року.
До запровадження оновленої форми Декларації рекомендується банкам застосовувати форму, що діяла до набрання чинності наказу № 111, з обрахунком суми податку на прибуток за ставками у відсотках, визначеними пунктом 136.1 прим.1 статті 136 Кодексу, починаючи з І кварталу 2024 року, та пунктом 68 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу за податковий (звітний) період – 2023 рік (у тому числі для уточнюючої Декларації).

Комментарии: 0 | Оставить комментарий

Всего 18894. Предыдущая cтраница | Страница 884 из 1890 | Следующая cтраница

Мой gorod.dp.ua:

Вход на gorod.dp.ua