Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця визначено Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон).
Законом та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – грудні 2024 року від платників Дніпропетровської області до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів надійшло понад 130,7 млрд грн податків, зборів та платежів.
Так, до Державного бюджету України з початку 2024 року спрямовано понад 52,2 млрд гривень. Це на понад 10,7 млрд грн або на 26,0 відс. більше аналогічного періоду 2023 року.
Місцеві бюджети впродовж 2024 року отримали більш ніж 41,4 млрд гривень. Надходження збільшились порівняно з 2023 роком на понад 6,8 млрд гривень. Темп росту надходжень – 119,9 відсотків.
Державні цільові фонди у січні – грудні 2024 року поповнились єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на понад 37,0 млрд грн, що на 5,2 млрд грн або на 16,5 відс. більше ніж за підсумками 2023 року.
Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
«Дякуємо платникам за сумлінну сплату податків і фінансову підтримку держави!» – зазначила очільниця обласної податкової.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Зміни, внесені Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон), які набувають чинності з 01 січня 2024 року, зокрема, стосуються справляння рентної плати за використання надр для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) гірничими підприємствами, які реалізують видобуту корисну копалину (мінеральну сировину) товарну продукцію гірничого підприємства (далі – Товарна продукція) із гірських порід, що відповідно до розділу V «Мінеральні продукти» Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України» класифікується за кодами згідно з УКТ ЗЕД:
2517 – галька, гравій, щебінь або подрібнене каміння;
2505 – піски природні всіх видів;
250700 – каолін та інші глини каолінові.
Фактична ціна реалізації для згаданої Товарної продукції визначається за середньозваженою (за обсягами реалізації) у звітному періоді ціною реалізації відповідного виду корисної копалини (мінеральної сировини) за договорами постачання, але не менше для:
УКТ ЗЕД 2517 – 6,5 дол. США за 1 тонну;
УКТ ЗЕД 2505 – 5,00 дол. США за 1 тонну;
УКТ ЗЕД 250700, яка залежно від своїх властивостей у затверджених кондиціях на мінеральну сировину об’єкту ділянки надр визнана:
не придатною для первинної переробки (збагачення) – 40 дол. США за 1 тонну;
придатною для первинної переробки (збагачення) – 120 дол. США за 1 тонну.
Перерахунок у гривні здійснюється за курсом Національного банку України станом на перше число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом.
Тобто у випадку, якщо гірські породи, що класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 250700, у затверджених кондиціях на мінеральну сировину за своїми властивостями визнані:
придатними для первинної переробки (збагачення) при виробництві каоліну та реалізуються без збагачення (первинної переробки), то обсяг Рентної плати обчислюється із урахуванням фактичного обсягу видобутої Товарної продукції, ставки Рентної плати 5 відс. від фактичної ціни реалізації/розрахункової вартості такої продукції, але не менше 120 дол. США;
непридатними для первинної переробки (збагачення), то Рентна плата обчислюється із урахуванням фактичного обсягу видобутого каоліну, як Товарної продукції Товариства, ставки Рентної плати 5 відс. від фактичної ціни реалізації/розрахункової вартості такої продукції, але не менше 40 дол. США.
Таким чином Рентна плата для гірських порід, що класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 250700, не може бути меншою ніж 6 або 2 дол. США залежно від придатності гірських порід до первинної переробки (збагачення).
У чинній редакції Податкового кодексу України подібні механізми фіксації мінімального рівня бази оподаткування вже застосовуються для вуглеводнів та товарних руд заліза та забезпечують визначення рентної плати, виходячи з бази оподаткування, захищеної від впливу перерозподілу виробничих процесів виготовлення товарної продукції гірничих підприємств.
Зміни до Податкового кодексу України є тимчасовими та перехідними у період дії воєнного стану та незавершеності реформування відносин у добувній галузі, забезпечення їх належної прозорості та відкритості економічної та технічної галузевої інформації, як це передбачено Кодексом України про надра та Законом України від 18 вересня 2018 року № 2545-VІІІ «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях».
Слід зазначити, що такі законодавчі зміни не суттєво вплинуть на більшість гірничих підприємств, які організували добування та первинну переробку мінеральної сировини, виготовлення товарної продукції гірничих підприємств з дотриманням стандартів та всіх вимог надрокористування, ринкових принципів ціноутворення та конкурентності господарської діяльності.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/855853.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/855832.html повідомила: пунктом 141.4 статті 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено особливості оподаткування доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України.
Перелік таких доходів наведено в підпункті 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу.
Підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу визначено, що резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України передбачено статтею 103 Кодексу.
Зокрема, пунктом 103.2. статті 103 Кодексу передбачено, що податкові вигоди у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, передбачені міжнародним договором, не надаються стосовно відповідного виду доходу або прибутку, якщо головною або переважною метою здійснення відповідної господарської операції нерезидента з резидентом України було безпосереднє або опосередковане отримання переваг, які надаються міжнародним договором у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку. Ця норма не застосовується, якщо буде встановлено, що отримання таких переваг відповідає об'єкту та цілям міжнародного договору України. У разі якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж передбачені цим пунктом, застосовуються відповідні правила міжнародного договору.
Так, зокрема, в деяких міжнародних договорах України про уникнення подвійного оподаткування наявні положення про застосування до вищезазначених виплат «тесту основної мети» («Principal purpose test», «PPT») (для прикладу, в статті 23 «Право на отримання вигід» Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна (дата набуття чинності для України 11.08.1993) у редакції від 09.10.2017, у статті 24 «Уникнення подвійного оподаткування» Конвенції між Україною та Королівством Нідерландів про усунення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і майно та попередження податкового ухилення і уникнення (дата набуття чинності для України 02.11.1996) у редакції від 12.03.2018.
Їх вичерпний перелік міститься в пункті 6 а) Закону України від 28.02.2019 № 2692-VIII «Про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування» (набрала чинності для України з 01.12.2019).
Для цілей тлумачення угод про уникнення подвійного оподаткування в міжнародній практиці використовується Модельна Конвенція про уникнення подвійного оподаткування Організації Економічного Співробітництва та Розвитку (далі – Модельна Конвенція ОЕСР), яка є основою для більшості угод про уникнення подвійного оподаткування, та офіційні Коментарі до неї. Необхідність використання положень Модельної Конвенції ОЕСР та Коментарів заснована на загальних правилах тлумачення міжнародних договорів, що закріплені у Віденській конвенції про право міжнародних договорів 1969 року.
У Коментарях до параграфу 9 статті 29 Модельної Конвенції ОЕСР, у якій тлумачиться «Тест основної мети» та аналізуються особливості його застосування, зазначено, що факт відсутності чи наявності статусу бенефіціарного (фактичного) власника доходу не означає, що певна операція не відповідає Тесту основної мети. До цього висновку ОЕСР також прийшов у Фінальному Звіті щодо імплементації Кроку 6 Плану протидії BEPS (Base Erosion and Profit Shifting): «Запобігання зловживанням положеннями угод про уникнення подвійного оподаткування».
Так, стаття 29 Модельної Конвенції ОЕСР передбачає спеціальні положення щодо обмеження пільг, передбачених конвенціями про уникнення подвійного оподаткування – «Тест основної мети», який полягає в наступному: «Незважаючи на будь-які положення конвенції про уникнення подвійного оподаткування, пільги, передбачені конвенцією про уникнення подвійного оподаткування, не повинні надаватися щодо доходу або капіталу, якщо існують розумні підстави зробити висновок, з урахуванням усіх відповідних фактів та обставин, що одержання такої пільги було однією з основних цілей будь-яких домовленостей або операцій, які прямо або опосередковано призвели до цієї пільги, якщо не буде визначено, що надання цієї пільги за цих обставин буде відповідати цілі і задачі відповідних положень конвенції про уникнення подвійного оподаткування, на яку поширюється дія конвенції про уникнення подвійного оподаткування».
Відповідно до пункту 178 Коментарів до статті 29 Модельної Конвенції ОЕСР висновки про те, що однією з головних / головною метою операції чи структури є застосування пільг, передбачених конвенцією про уникнення подвійного оподаткування, повинні ґрунтуватися на дослідженні усіх фактів та обставин, що мають відношення до такої операції, та з урахуванням такого:
1) такий висновок не повинен ґрунтуватися на припущеннях;
2) дослідження всіх фактів та обставин не повинно зводитися до дослідження виключно податкового ефекту операції, що пов’язана з отриманням пільг по конвенції про уникнення подвійного оподаткування.
Згідно з пунктом 180 Коментарів до статті 29 Модельної Конвенції ОЕСР, посилання на «одну з основних цілей» означає, що отримання переваги відповідно до угоди про уникнення подвійного оподаткування не обов’язково має бути єдиною або домінуючою метою конкретної домовленості чи операції. Достатньо, щоб принаймні одна з основних цілей полягала в отриманні переваги.
Відповідно до пункту 181 Коментарів до статті 29 Модельної Конвенції ОЕСР, мета отримання пільг, передбачених конвенцією про уникнення подвійного оподаткування, не буде вважатися основною, якщо існують розумні підстави зробити висновок, з урахуванням всіх фактів та обставин, які стосуються конкретної операції, що отримання таких пільг не було основним фактором та не може обґрунтувати здійснення певної операції, яка самостійно або разом з іншими операціями, призвела до таких пільг.
Оскільки положення статті 29 Модельної конвенції ОЕСР за своєю суттю співпадають з положеннями пункту 1 статті 7 Багатосторонньої конвенції, підпункту 103.2 статті 103 Кодексу та відповідними положеннями інших міжнародних договорів, тому для тлумачення цього положення доцільно використовувати Коментарі до статті 29 Модельної конвенції ОЕСР.
Звертаємо увагу, що перелік прикладів застосування «Тесту основної мети» наведено в пункті 182 Коментарів до статті 29 Модельної Конвенції ОЕСР.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить од відома, що Державна податкова служба України з метою дотримання платниками податків вимог законодавства з трансфертного ціноутворення звертає увагу на таке.
З 01.01.2025 набирають чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині віднесення господарських операцій до контрольованих, які передбачені Законом України від 18.06.2024 № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813).
Зокрема, розширено критерії визнання осіб пов’язаними за рахунок економічного зв’язку.
Так, підпункт «а» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено абзацами такого змісту:
«доходи (виручка) юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), окремій юридичній особі – нерезиденту або окремому іноземному утворенню без статусу юридичної особи (в тому числі нерезиденту, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року становлять 75 і більше відсотків доходів (виручки) такої юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків) всім нерезидентам, за умови що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку;
вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови, що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом».
Також Законом № 3813 в абзаці тринадцятому підпункту «в» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу цифри «20» замінено цифрами «25», тобто збільшено нижню межу частки володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу для визначення пов’язаності (незалежно від результатів множення) з 20 до 25 відсотків.
Крім того, з 01.01.2025 згідно з абзацом сьомим підпункту 1 пункту 2 розділу І Закону № 3813 до абзацу шістнадцятого підпункту «в» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 будуть внесені зміни щодо можливості для контролюючих органів доказувати пов’язаність осіб не тільки у судовому порядку, а також і за результатами перевірки.
Змінено підходи для формування переліку держав (територій) для цілей підпункту «в» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, зокрема, будуть враховуватись такі критерії:
віднесення держав (територій) до переліку офшорних зон, затвердженого КМУ;
віднесення до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
не забезпечення компетентними органами держав (територій), за результатами двох послідовних звітних (податкових) періодів (років) своєчасного та повного обміну податковою та фінансовою інформацією (зокрема, інформацією щодо кінцевого бенефіціарного власника).
Щодо організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи, то згідно зі змінами, внесеними Законом № 3813, операції з такими суб’єктами будуть визнаватись неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:
нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу), відповідно до пункту 103.5 статті 103 Кодексу;
всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держав (територій), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу), відповідно до пункту 103.5 статті 103 Кодексу.
З більш детальною інформацією щодо змін в Кодексі, передбачених Законом № 3813, можна ознайомитись за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3813-20#Text.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/855824.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/855822.html повідомила:
Законом України № 4113-ІХ від 04.12.2024 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який набрав чинності 26.12.2024, внесені зміни щодо застосування штрафних санкцій до контролерів контрольованих іноземних компаній, а саме: абзаци перший – четвертий пункту 72 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено в такій редакції:
«За порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102–ІХ, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано:
до платників податків не застосовуються штрафні санкції – за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим пункту 120.7 статті 120 цього Кодексу, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених статтею 392 цього Кодексу, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану;
до платника податків, його посадових осіб не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність – за порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 392 цього Кодексу.
Інформація та/або документи, отримані контролюючим органом відповідно до статті 392 цього Кодексу у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102–IX, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано».
Таким чином до контролюючої особи не будуть застосовано штрафні санкції за порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених статтею 392 ПКУ, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.
З огляду на зазначене, Державна податкова служба України наголошує на необхідності виконання контролюючими особами правил КІК, які регламентує стаття 392 розділу І ПКУ.
Наразі триває робота щодо встановлення контролерів КІК, якими не виконано обов’язок звітування про КІК.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
До уваги платників податків!
Інформація щодо ліцензування з 01 січня 2025 року діяльності, яка регулюється Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/855916.html повідомила.
З 1 січня 2025 року повністю набирає чинності розділ VII Закону № 3817 щодо ліцензування, згідно з яким передбачено, зокрема:
- перелік органів ліцензування та види ліцензій, де на кожний вид господарської діяльності надається окрема ліцензія:
на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;
на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним;
на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
на право роздрібної торгівлі пальним та на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
При цьому, звертаємо увагу, що вперше запроваджується ліцензування також діяльності з вирощування тютюну та ферментації тютюнової сировини;
- прийняття рішень про надання ліцензії та/або рішень про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності;
- встановлено підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та суттєво розширено їх перелік порівняно із переліком підстав для анулювання ліцензій, що діяв до 1 січня 2025 року;
- встановлено безстрокову дію всіх ліцензій, що видаються з 1 січня 2025 року;
- вартість ліцензій встановлено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
При цьому ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, які були видані відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному цим Законом (пункт 3 розділу ХІІІ Закону № 3817).
Слід врахувати, що з 1 січня 2025 року ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається за умови проходження електронної ідентифікації онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і здійснення листування з контролюючим органом через електронний кабінет відповідно до прийнятої контролюючим органом заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет (стаття 42 Закону № 3817).
Для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Частиною третьою статті 43 розділу VII Закону № 3817 визначено виключний перелік відомостей, що наводиться у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, та документів, що подаються до такої заяви у визначених цим Законом випадках.
Відповідно до частини сьомої статті 34 та частини сьомої статті 35 Закону № 3817 Кабінетом Міністрів України затверджуються:
форми заяв про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та порядок їх заповнення;
форми заяв про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та порядок їх заповнення.
Водночас відповідно до пункту 3 розділу ХІІІ Закону № 3817 до затвердження форми заяв, визначених Законом № 3817, такі заяви подаються в довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених цим Законом.
У зв’язку з цим, до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального» та із урахуванням положення пункту 3 розділу ХІІІ Закону № 3817, до затвердження форми заяв, визначених цим Законом, зокрема, щодо:
- отримання ліцензії;
- внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі ліцензіатів;
- внесення чергового платежу за отриману ліцензію;
- припинення дії ліцензії;
- отримання витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів,
такі заяви подаються в довільній формі із зазначенням всіх відомостей, передбачених цим Законом.
Для зручності суб’єктів господарювання рекомендовані форми відповідних заяв розміщуються на вебпорталі ДПС для їх можливого використання (додаються).
При цьому з 1 січня 2025 року встановлено, що заявник набуває право на провадження виду господарської діяльності з дня внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до відповідного Єдиного реєстру ліцензіатів (або з дня, наступного за днем виникнення безумовного обов’язку внесення органом ліцензування відомостей про надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до зазначених реєстрів), про що органом ліцензування надсилається відповідний витяг з відповідного реєстру.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платники податків продовжують сумлінно підтримувати державу сплаченими податками. Завдяки їх активній громадянській позиції та патріотизму бюджет стабільно отримує такі необхідні кошти для Збройних Сил України та соціальних виплат нашим громадянам.
За оперативними даними надходження (сальдо) до зведеного бюджету у січні – грудні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 1 566,6 млрд гривень. До державного бюджету надійшло 1 133,5 млрд грн, до місцевих бюджетів – 433,1 млрд гривень.
Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – грудні 2024 року становили 1 036,8 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 100,2 відс. При цьому на рахунки платників відшкодовано 157,2 млрд грн ПДВ.
У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано з податку на прибуток підприємств – на 12,8 відс. (+30,8 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – на 3,3 відс. (+4,3 млрд гривень).
У розрізі основних платежів у січні – грудні 2024 року приріст порівняно з аналогічним періодом минулого року становить з податку на прибуток підприємств – у 1,9 раза (+127,3 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 33 відс. (+58,1 млрд грн), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – 25 відс. (+53,7 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 29,2 відс. (+30,2 млрд гривень).
Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/855920.html
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Податкова культура – це частина загальнонаціональної культури країни, відображає рівень розвитку суспільства, виражений у чинних нормах системи оподаткування, глибині податкових знань населення, усвідомленні необхідності виконання податкових зобов'язань, виконанні своїх обов'язків як платниками податків, так і державою. Таким чином, податкова культура стосується всього суспільства і включає у себе свідоме ставлення до податкового процесу всіх його учасників. Податкова культура в державі відображає рівень знання та дотримання податкового законодавства, правильність обчислення, повноти і своєчасності сплати до держави податків, зборів та інших обов’язкових платежів, знання своїх прав, виконання своїх обов’язків платниками податків та контролюючими органами, розуміння всіма громадянами важливості сплати податків для держави і суспільства.
Ключовим чинником є розуміння всіма громадянами важливості сплати податків до бюджетів усіх рівнів. Вона тісно пов’язана не лише з відношенням суспільства до сплати податків, а й із відношенням держави в особі її представників до платників податків як особистості, їхніх прав і свобод, честі та гідності. Саме взаємоповага зазначених суб’єктів сприятиме досягненню високого рівня податкової культури у державі. Ураховуючи те, що рівень податкової культури у суспільстві є невід’ємною частиною та обов’язковою умовою забезпечення належного рівня податкової безпеки держави, доцільним є визнання податкової культури одним зі складників податкової безпеки.
Податковий менеджмент як складник податкової безпеки являє собою сукупність норм, методів та правил організації відносин між державою та платниками податків із метою формування бюджетів та державних цільових фондів. Податкова безпека тісно пов'язана з рівнем податкової культури, яка проявляється у дотриманні всіма суб'єктами податкових правовідносин законів та інших нормативно-правових актів, вчасності та правильності сплати податків, знанні законів, своїх прав та обов'язків, довірі до держави та ефективному перерозподілі зібраних податків та зборів.
Розроблення концепції передбачає визначення системи поглядів на загальні засади запровадження нових або скасування тих, що вже існують, податків та зборів, підходів до порядку їх адміністрування, прав та обов’язків платників податків, контролюючих органів та їхніх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також принципів та порядку притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства. Це дасть змогу побудувати систему забезпечення податкової безпеки держави з метою надійного захисту її інтересів від зовнішніх і внутрішніх загроз у сфері справляння податків і зборів, а також забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів.
Одним із етапів концепції розвитку податкової культури є впровадження заходів інформаційно-роз’яснювальної кампанії про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)
З 29.11.2024 в податковій службі запроваджено функціонування комплаєнс-менеджерів, які на постійній основі проводять зустрічі з платниками податків, що включені до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Вони здійснюють роз’яснення основних аспектів податкового законодавства задля підвищення рівня добровільної сплати податків.
Заходи, які застосовуються податковими органами, повинні забезпечувати доступ платників податків до послуг в електронному вигляді, сприяти підвищенню податкової культури та мотивації платників зі сплати податків і цим самим збільшувати поступлення до державного бюджету.
На постійній основі запроваджено висвітлення актуальних питань щодо змін податкового законодавства, відповідальності за його порушення на субсайті Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та центрах обслуговування платників податків.
Отже, податкова грамотність і формування податкової культури – це одні з найважливіших умов для того, щоб податкова система та власне податкове адміністрування ефективно запрацювали.
Результатом цієї роботи є збільшення надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів. Так, в порівнянні з минулим роком надходження до Державного бюджету України в цілому по області збільшились по податку на прибуток на 1850,2 млн грн; по податку на додану вартість – на 2890,0 млн грн; по рентній платі – на 2096,3 млн грн; до місцевих бюджетів – по рентній платі – на 870,0 млн грн; по платі за землю –779,7 млн грн.
Побудувати економічно розвинену Україну неможливо без участі кожного члена суспільства, який свідомо бере участь у цьому процесі, тобто працює і сплачує податки. А формування податкової культури є важливою складовою фінансової грамотності населення.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З метою підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків, в діяльність Державної податкової служби України впроваджуються міжнародні підходи до управління податковими ризиками та новий проект щодо системи управління комплаєнс-ризиками. Координатором нового проекту є Міністерство фінансів України.
Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» набрала чинності 01.08.2024.
Основні новації проекту – розподіл всіх податкових ризиків за основними видами: ризик реєстрації, ризик звітності, ризик сплати та ризик декларування.
Щодо комплаєнс-ризику сплати – це випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують в неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу.
Платникам при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску необхідно ознайомитись з вимогами наказу Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584.
Наказом № 148 передбачено, що платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску з 01 грудня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку, затвердженим Наказом № 148.
У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Слід також зазначити, що сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
Зокрема, слід зосередити увагу на особливостях заповнення 3-х реквізитів:
«Код платника»;
«Код фактичного платника»;
«Призначення платежу».
Обов’язковий реквізит «Код платника» заповнюють всі платники, які сплачують податки, збори, інші платежі та єдиний внесок. Юридичні особи у реквізиті «Код платника» зазначають код ЄДРПОУ, фізичні особи – підприємці та громадяни – податковий номер.
Реквізит «Код фактичного платника» заповнюється в наступних випадках:
юридичними особами у разі, якщо юридичні особи у своєму складі мають відокремлені підрозділи, представництва та сплачують платежі до бюджету і фондів соціального страхування за відокремлені підрозділи, представництва.
При цьому юридичні особи у реквізиті «Код платника» платіжної інструкції зазначають власний код ЄДРПОУ, а у реквізиті «Код фактичного платника» – код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, представництва;
громадянами у разі, якщо громадяни сплачують податкові платежі та єдиний внесок за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій) або через каси надавачів платіжних послуг.
При цьому громадяни у реквізиті «Код фактичного платника» платіжної інструкції зазначають власний податковий номер. Разом з цим, надавач платіжних послуг у реквізиті «Код платника» зазначає свій податковий номер.
Приклади заповнення реквізиту поля «Призначення платежу» платіжної інструкції для платників податків розміщені на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Новини» та в ЦОПах Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Коментарі: 0
| Залишити коментар