Лешко-Попель Іван Васильович

Народився у Рогачеві Могилівської губернії 5 вересня 1860 року. У 1879 році, закінчив могилевську гімназію, вступив на природничий факультет Петербурзького університету, по закінченні якого в 1883 році перейшов на 3 курс військово-медичної академії.

Після навчання молодого лікаря було зараховано до 54-го резервного кадрового батальйону, який згодом перейменовано на Перекопський полк. Розквартировано його було в Катеринославі. Так 7 лютого 1887 року розпочалась лікарська діяльність Івана Васильовича.

Вже наступного року його прийняли до Катеринославського медичного товариства (КМТ). У 1888 році виникло місцеве відділення Петербурзького лікарського товариства взаємодопомоги, і він до кінця свого життя обирався в ньому одним із трьох суддів честі, для цього потрібно було не менш ніж 2/3 голосів загальних зборів.

Як тільки в Катеринославі відкрились нічні чергування, він заявив, що участь в них — його моральний обов’язок, і завжди з великою прискіпливістю виконував обов’язки чергового лікаря.

Страшною бідою бідняків того часу була трахома, що призводила до сліпоти багатьох дітей. Про свої успіхи в цій галузі доктор Лешко-Попель зробив доповідь на ювілейній конференції, присвяченій 25-річчю КМТ в 1899 році.

Солдати обожнювали Івана Васильовича. Рядових він відвідував у лазаретах декілька разів на день, нерідко купував для них за свій рахунок дорогі ліки.

Захворів Іван Васильович раптово, на початку грудня 1903 року, заразившись від пацієнта. Незважаючи на нездужання, він продовжував їздити до хворих. І тільки на третій день, коли при спробі встати, від сильного болю та високої температури він втратив свідомість, облишив роботу. У ранкових газетах одразу з’явилося про це повідомлення. Багато людей приходило дізнатися про його здоров’я. Найкращі лікарі міста намагалися йому допомогти.

Хворий був досвідченим лікарем і усвідомлював тяжкість свого становища, проте заспокоював рідних. Під час другої операції Іван Васильович помер.

14 грудня (за ст. ст.) 1903 року, близько 12 години дня з дому № 10 на вулиці Тихій проводжали в останню путь військового лікаря Івана Васильовича Лешко-Попеля.