Понад 30 книг має Олександр Завгородній: чотири власні поетичні збірки, все інше – переклади з естонської та фінської. Він – чи не єдиний в Україні перекладач з цих мов, двічі (1975 та 1989 рр.) нагороджений естонською премією імені Юхана Смуула, а 1996 року йому присуджено премію імені Максима Рильського в галузі художнього перекладу.
Олесь Сергійович народився 25 січня 1940 року у місті Дніпродзержинську, згодом родина переїхала до Криничок, пізніше до Любомирівки, а з 1949 року оселилась у Дніпропетровську. До школи пішов 1947 року в Криничках, у Дніпропетровську вчився у 30-й школі-семирічці (її давно вже немає), потім закінчив повну середню школу №10. Батько – Сергій Олександрович, вже відомий тоді письменник – створив у родині національну духовну ауру, культ української мови.
1965 року Олесь Завгородній закінчив Дніпропетровський університет за спеціальністю українська філологія і пішов на журналістську роботу. Працював у в районних та багатотиражних газетах Васильківки та Придніпровська.
1966 року в поетичній антології «Розмова з глобусом» були надруковані кілька віршів О.Завгороднього в перекладі естонською мовою Гаральда Раяметса. 1968 року у Київському видавництві «Молодь» побачила світ перша поетична збірка Олександра Завгороднього «Радію людям».
З 1968 по 1972 (остаточно повернувся в Україну 1974 року) О.Завгородній жив в Естонії. Вдосконалював мову, перекладав, писав до «Літературноі України», зацікавився фінською мовою і почав її вивчати.
Двічі у 80-х та 90-х роках на запрошення Інституту культурних зв’язків Фінляндії побував письменник у цій північній країні, їздив до Лапландії на батьківщину письменниці Катрі Вала, творчістю якої цікавився і яку перекладав. Після того побачили світ його збірки «Фінські прислів’я та приказки», «Фінські народні казки» та роман Алексіса Ківі «Семеро братів». В періодиці з’являлися його переклади з литовської, шведської, польської, французької, іспанської та інших мов.
Олесь Завгородній – один з найкваліфікованіших перекладачів художньої літератури, як поет він – глибокий і тонкий лірик. Нині Олесь Завгородній працює літературним редактором в обласній педагогічній газеті «Джерело».