Закінчивши в Кам’янському початкову школу, Роберт продовжив навчання в Миргороді, де на той час була широко відома промислово-художня школа ім. М. Гоголя. Тут, отримуючи середню освіту, Роберт учився у відомого українського художника-патріота Опанаса Сластіона, який прищепив молодому учневі любов до українського орнаменту, рисунку, пояснював особливості українського мистецтва. В 1917 році в Києві відкрилась Академія Мистецтв, і Роберт переїхав до столиці України. Спочатку він вивчав монументальний живопис у класі Михайла Бойчука, а пізніше перейшов до класу графіки Георгія Нарбута. Обидва майстри, справжні патріоти України, виховували учнів у дусі любові до своєї батьківщини.
У бурхливі роки боротьби за незалежність України в Києві вийшов збірник віршів молодого поета Павла Тичини «Сонячні кларнети». Допитливий читач міг довідатися, що автор яскравої обкладинки книжки – Роберт Лісовський. Це була перша опублікована робота майбутнього всесвітньо відомого графіка.
Так трапилось, що під час підписання Брестського миру Роберт Лісовський перебував за кордоном і повернуться в Україну йому не вдалось.
Його талант графіка визнавався на Заході, кращі видавництва світу замовляли йому ілюстрації. Для Польщі він виготовив ескізи грошових знаків, на замовлення урядів різних країн робив рисунки поштових марок.
Симпатії Роберта Лісовського були на боці тих українських патріотів, які боролися за створення самостійної незалежної Української держави. Роберт виготовив герб ОУН, зробив обкладинку для журналу «Визвольний шлях», за його ескізом виготовлено пам’ятник прославленому полковникові ОУН Євгену Коновальцю. В Німеччині Лісовський виграв конкурс з розробки емблеми відомої авіаційної фірми «Люфтганза», яка використовується й досі.
Життя великого графіка обірвалося 28 грудня 1982 року в Женеві. На батьківщині в Дніпродзержинську особистість Роберта Антоновича Лісовського практично невідома. Лише в останні роки завдяки зусиллям журналіста-краєзнавця М. Чабана та керівництва Музею історії міста Дніпродзержинська, котре влаштувало виставку робіт видатного земляка, виходить з небуття ім’я того, ким по-справжньому славиться місто.